Спецпроект

Заступник міністра культури Польщі вважає УІНП громадською організацією

Заступник міністра культури Польщі Ярослав Селлін заявив, що Україна довірила вести історичний діалог з Варшавою інституції, яку очолює "безвідповідальна особа з нав’язливими антипольськими ідеями".

Про це польський чиновник сказав в ефірі телеканалу TVN24 в понеділок, 6 листопада, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на dziennik.pl.

В ефірі польського телебачення Селлін коментував звинувачення на адресу міністра культури та віце-прем’єра Польщі Пйотра Глінського, який під час недавнього візиту в Україну "не наважився" запалити свічки на могилах жертв УПА".

Селлін зауважив, що головною метою візиту міністра було спонукати українських партнерів винести історичний діалог на урядовий рівень. Втім, за його словами, зробити цього не вдалося.

"У нас так є, а в Україні, на жаль, це не так… Дивно, чому українська держава таке важливе питання доручила неурядовій організації, українському аналогу IPN (Інституту національної пам’яті), яку на додачу очолює людина, на мій погляд, безвідповідальна у своєму ставленні до Польщі, часто з антипольськими нав’язливими ідеями", - сказав Селлін.

Заступник польського міністра культури додав, що у відносинах з Україною "необхідне терпіння". "Історичні відносини дуже складні, але ми повинні пам'ятати причину такого становища", - додав він.

Нагадаємо, нещодавно глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський оголосив, що Польща запускає процедури, які не дозволять людям, що демонструють вкрай антипольські погляди, в’їхати до країни.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.