У Києві відкрилася виставка про історію біженця від нацизму — в’язня ГУЛАГу

"Важливо, що ми представляємо цю виставку саме зараз в Україні. В ці дні, коли ми згадуємо про 80-ті роковини великого терору, який забрав життя сотні тисяч, мільйони життів, одною з арен якого власне й була Україна. Дуже важливо, що цю виставку ми відкриваємо саме сьогодні, напередодні 7 листопада — століття Жовтневого більшовицького перевороту. Виставка "ГУЛАГ: про що мовчав мій дідусь" розповідає про історію бурхливого ХХ століття через призму історії однієї людини", — зазначив голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович під час відкриття виставки, додавши, що попри персоналізацію, це історія не лише однієї окремої людини, але й трагічна історія мільйонів інших.

Він також пояснив, що завдяки старанням російської пропагандистської машини ідеї комунізму подаються в позитивному світлі, а трагічні наслідки впровадження цієї ідеології навмисне замовчуються. Проте історії таких людей як Гельмут Вейс є свідченням краху цих ідей.      

"На жаль і сьогодні в окремих країнах досі панують "рожеві" уявлення про комунізм, як про хорошу ідеологію, яка закликала до загальної рівності і грішила певними "перегибами" на місцях. Ми бачимо, як в ці дні, завдяки старанням російської пропаганди з'являється тема епохальності подій 1917 року. Підкреслюється, наскільки це була значуща і позитивна подія для всього світу. Історія таких людей, як Гельмут Вайс, які свого часу повірили у привабливість комуністичної ідеї і постраждали через цю віру, - це дуже хороше застереження і нам, сучасним поколінням", — пояснив Володимир В'ятрович.  

У свою чергу, присутній на відкритті син головного героя виставки, Юрій Вейс  подякував організаторам за плідну роботу. В знак подяки, пан Вейс зіграв на фортепіано кілька композицій, які на його думку передають емоційну суть виставки.

"Ця виставка унікальна. В її основі трагічна сімейна історія. Дуже дякую організаторам", — відзначив Юрій Вейс.  

Гельмут Вейс був одним із мільйонів людей, котрі повірили у комунізм. У зв’язку з цим, він проміняв рідну Німеччину на Радянський Союз. Однак, незабаром усвідомив, що ідеальна держава робітників та селян виявилася репресивним тоталітарним режимом. Та було занадто пізно.

У листопаді 1937 року Гельмута заарештували за обвинуваченням у контрреволюційній діяльності й засудили до десяти років примусової праці. Наступні двадцять років він провів у ГУЛАГу – радянській системі таборів – спочатку як в’язень, а потім як "вічний виселенець".

На виставці представлено 17 стендів, де йдеться про те, як Гельмут опинився у КАРЛАГу — величезному табірному комплексі у степах Казахстану. Про зустріч з майбутньою дружиною, яка також відбувала покарання за обвинуваченням у антирадянській пропаганді. А також, про народження сина та виїзд з Казахстану у пошуках кращого майбутнього.

Організатори виставки: Український інститут національної пам'яті, Центр досліджень Голокосту та релігійних меншин (м. Осло, Норвегія), Український центр вивчення історії Голокосту, Національний музей історії України.