Спецпроект

У польському Сеймі розпочнеться друге читання законопроекту про заборону "бандеризму"

8 листопада до Сейму повернеться законопроект, автором якого є, зокрема, партія Кукіз’15 про заборону пропагування "бандеризму" над Віслою.

Про це повідомляє prostir.pl.

Документ також вводить покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі терміном до 3-ох років за вислів на зразок "польські табори смерті". Після розгляду у комісії юстиції та прав людини, а також річної перерви, депутати мають намір продовжити роботу над законопроектом.

Проект закону, що передбачає зміни, зокрема, до закону про Інститут національної пам’яті — Комісію переслідування злочинів проти польського народу, опрацювало Міністерство юстиції. Частину положень у частині злочинів українських націоналістів запропонували депутати від партії Кукіз’15.


Згідно зі змістом законопроекту, кожний, хто публічно та всупереч фактам приписує польському народу або польській державі відповідальність або співвідповідальність за злочини, вчинені Третім Райхом або інші злочини проти людства, миру і воєнні злочини — підлягатиме штрафу або позбавленню волі строком до 3-ох років. Таке саме покарання загрожує за "явне заперечення відповідальності справжніх винних у цих злочинах".

Якщо правопорушник діятиме ненавмисно, він підлягатиме штрафу або обмеженню волі. Злочином не вважатиметься вчинення подібних дій "під час художньої або наукової діяльності". Нові положення поширюватимуться як на громадян Польщі, так і на іноземців — "незалежно від норм, що діють у місці вчинення злочину".

Крім того, законопроект передбачає можливість відкриття за вислови на зразок "польські табори смерті" цивільних проваджень, зокрема громадськими організаціями та Інститутом національної пам’яті.

Перше читання законопроекту відбулося на початку жовтня 2016 року. Крім відповідальності за вислів на зразок "польські табори смерті", польські депутати вирішили додати до проекту положення, авторами яких є депутати від партії Кукіз’15. Ці пропоновані зміни дозволять відкривати кримінальні справи за заперечення злочинів українських націоналістів (також злочинів тих українських військових формувань, які співпрацювали з Третім Райхом).

У проекті змін до закону про ІНП наведено, зокрема, визначення таких злочинів. Це "діяння, вчинені українськими націоналістами у 1925-1950 роках, із застосуванням насильства, терору та інших форм порушення прав людини щодо окремих осіб або груп населення, і зокрема щодо польського населення". Відзначено також, що "таким злочином була також участь українських націоналістів у знищенні євреїв, а також вчинений ними волинсько-галицький злочин".

Цю тему прокоментував секретар Канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський.

"Спостерігаємо негативний розвиток історичної політики та політики ідентичності України щодо Польщі", — сказав польський політик.

Нагадаємо, міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський під час офіційного візиту до Львова 5 листопада відмовився відвідати Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" через позицію його директора про те, що Польща 1918 року окупувала Західну Україну.

Раніше політик в ефірі одного з телеканалів заявив, що польське МЗС готує заборону на в’їзд до Польщі тим громадянам України, які стоять на антипольських позиціях і носять мундири дивізії військ СС "Галичина".

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.