АНОНС: Головред "Газети польської" презентує книжку "Заповіт І Речі Посполитої"

14 грудня в Києві відбудеться презентація - круглий стіл, присвячений книзі польського журналіста Томаша Сакевича "Заповіт І Речі Посполитої".

Томаш Сакевич - головний редактор Gazety Polskiej. Під час Революції Гідності газета активно підтримувала Україну, її баннер прикрашав "йолку" на київському Майдані.

Пан Сакевич не є фаховим істориком, тож його книга радше публіцистична. У ній автор, разом з іншим, виклав свої погляди на ягеллонську традицію, на історію українсько-польських стосунків і на їх нинішній стан.

Книгу переклав на українську мову доктор історичних наук, директор Інституту європейської інтеґрації Львівського університету Богдан Гудь.

 

Учасники презентації:

Томаш Сакевич – головний редактор „Gazety Polskiej", автор книги

Катерина Диса – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія", директор Центру польських та європейських студій ім. Єжи Гедройця.

Модератор – журналіст Юрій Рудницький.

У презентації - круглому столі також висловили згоду брати участь:

Наталя Старченко – доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії середніх віків та ранньмодерного часу Інституту історії України НАНУ.

Олександр Алфьоров – кандидат історичних наук, вчений секретар сектору генеалогії та геральдики Інституту історії України НАН України.

Ігор Бігун – науковий співробітник Центру дослідження визвольного руху, редактор видання "Історична правда". 

Іван Патриляк – доктор історичних наук, декан історичного факультету Київського Національного університету ім. Т. Шевченка.

14 грудня, четвер, 18.00

Місце: Центр польських та європейських студій НаУКМА (Київ, вул. Волоська, 10).

Вхід вільний.

Робочі мови: українська, польська

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.