АНОНС: Головред "Газети польської" презентує книжку "Заповіт І Речі Посполитої"

14 грудня в Києві відбудеться презентація - круглий стіл, присвячений книзі польського журналіста Томаша Сакевича "Заповіт І Речі Посполитої".

Томаш Сакевич - головний редактор Gazety Polskiej. Під час Революції Гідності газета активно підтримувала Україну, її баннер прикрашав "йолку" на київському Майдані.

Пан Сакевич не є фаховим істориком, тож його книга радше публіцистична. У ній автор, разом з іншим, виклав свої погляди на ягеллонську традицію, на історію українсько-польських стосунків і на їх нинішній стан.

Книгу переклав на українську мову доктор історичних наук, директор Інституту європейської інтеґрації Львівського університету Богдан Гудь.

 

Учасники презентації:

Томаш Сакевич – головний редактор „Gazety Polskiej", автор книги

Катерина Диса – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія", директор Центру польських та європейських студій ім. Єжи Гедройця.

Модератор – журналіст Юрій Рудницький.

У презентації - круглому столі також висловили згоду брати участь:

Наталя Старченко – доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії середніх віків та ранньмодерного часу Інституту історії України НАНУ.

Олександр Алфьоров – кандидат історичних наук, вчений секретар сектору генеалогії та геральдики Інституту історії України НАН України.

Ігор Бігун – науковий співробітник Центру дослідження визвольного руху, редактор видання "Історична правда". 

Іван Патриляк – доктор історичних наук, декан історичного факультету Київського Національного університету ім. Т. Шевченка.

14 грудня, четвер, 18.00

Місце: Центр польських та європейських студій НаУКМА (Київ, вул. Волоська, 10).

Вхід вільний.

Робочі мови: українська, польська

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.