АНОНС: Головред "Газети польської" презентує книжку "Заповіт І Речі Посполитої"

14 грудня в Києві відбудеться презентація - круглий стіл, присвячений книзі польського журналіста Томаша Сакевича "Заповіт І Речі Посполитої".

Томаш Сакевич - головний редактор Gazety Polskiej. Під час Революції Гідності газета активно підтримувала Україну, її баннер прикрашав "йолку" на київському Майдані.

Пан Сакевич не є фаховим істориком, тож його книга радше публіцистична. У ній автор, разом з іншим, виклав свої погляди на ягеллонську традицію, на історію українсько-польських стосунків і на їх нинішній стан.

Книгу переклав на українську мову доктор історичних наук, директор Інституту європейської інтеґрації Львівського університету Богдан Гудь.

 

Учасники презентації:

Томаш Сакевич – головний редактор „Gazety Polskiej", автор книги

Катерина Диса – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія", директор Центру польських та європейських студій ім. Єжи Гедройця.

Модератор – журналіст Юрій Рудницький.

У презентації - круглому столі також висловили згоду брати участь:

Наталя Старченко – доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії середніх віків та ранньмодерного часу Інституту історії України НАНУ.

Олександр Алфьоров – кандидат історичних наук, вчений секретар сектору генеалогії та геральдики Інституту історії України НАН України.

Ігор Бігун – науковий співробітник Центру дослідження визвольного руху, редактор видання "Історична правда". 

Іван Патриляк – доктор історичних наук, декан історичного факультету Київського Національного університету ім. Т. Шевченка.

14 грудня, четвер, 18.00

Місце: Центр польських та європейських студій НаУКМА (Київ, вул. Волоська, 10).

Вхід вільний.

Робочі мови: українська, польська

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.