Президентському полку надали ім’я Богдана Хмельницького

Київський полк президента України отримав ім’я Богдана Хмельницького та новий бойовий прапор.

Верховний головнокомандувач Петро Порошенко переконаний, що ім’я славетного гетьмана надихатиме українських вояків у боротьбі з російською агресією, йдеться в сюжеті ТСН.

Порошенко у виступі пояснив, що підрозділ має всі підстави пишатися своєю історією та гідно нести нове ім’я та прапор зі згадкою про видатного гетьмана.

"Дебальцеве, Щастя, Попасна, Савур-Могила, Станиця Луганська, Маріуполь, Широкине – далеко не повний перелік точок, де військовослужбовці полку гідно виконували завдання із захисту України", - наголосив глава держави.

Таким чином, полк нав’язується до традицій 1-го Українського козацького полку ім. Б. Хмельницького. Богданівці, створені в травні 1917 року в Києві, були першою національною військовою частиною в Наддніпрянській Україні.

Богданівці 1917. Створення 1-го Українського полку імені Хмельницького

ДОВІДКА:

Окремий Київський полк Президента України веде свою історію від 1-го полку Національної гвардії України, який утворився в 1992 році шляхом переформування 290-го окремого мотострілецького Новоросійського Червонопрапорного полку оперативного призначення імені Ленінського Комсомолу Внутрішніх військ МВС СРСР.

Протягом свого існування ву складі НГУ частину переформовували в 24 окрему бригаду НГУ та 24 окрему Київську бригаду спеціального призначення НГУ.

Під час ліквідації Національної гвардії в 1999—2000 роках бригаду передали в Збройні сили під назвою Окремого Новоросійсько-Київського ордена Червоного Прапора полку спеціального призначення Президента України.

Указом Президента України № 646/2015 з назви частини вилучено радянські нагороди, а найменування полку змінено на Окремий Київський полк Президента України. 

У мирний час головні функції полку – забезпечення охорони заходів за участі Глави держави та мінстра оборони. У воєнних умовах на полк покладаються завдання з охорони особливо важливих об’єктів, зокрема й резиденції Президента України. 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.