Президентському полку надали ім’я Богдана Хмельницького

Київський полк президента України отримав ім’я Богдана Хмельницького та новий бойовий прапор.

Верховний головнокомандувач Петро Порошенко переконаний, що ім’я славетного гетьмана надихатиме українських вояків у боротьбі з російською агресією, йдеться в сюжеті ТСН.

Порошенко у виступі пояснив, що підрозділ має всі підстави пишатися своєю історією та гідно нести нове ім’я та прапор зі згадкою про видатного гетьмана.

"Дебальцеве, Щастя, Попасна, Савур-Могила, Станиця Луганська, Маріуполь, Широкине – далеко не повний перелік точок, де військовослужбовці полку гідно виконували завдання із захисту України", - наголосив глава держави.

Таким чином, полк нав’язується до традицій 1-го Українського козацького полку ім. Б. Хмельницького. Богданівці, створені в травні 1917 року в Києві, були першою національною військовою частиною в Наддніпрянській Україні.

Богданівці 1917. Створення 1-го Українського полку імені Хмельницького

ДОВІДКА:

Окремий Київський полк Президента України веде свою історію від 1-го полку Національної гвардії України, який утворився в 1992 році шляхом переформування 290-го окремого мотострілецького Новоросійського Червонопрапорного полку оперативного призначення імені Ленінського Комсомолу Внутрішніх військ МВС СРСР.

Протягом свого існування ву складі НГУ частину переформовували в 24 окрему бригаду НГУ та 24 окрему Київську бригаду спеціального призначення НГУ.

Під час ліквідації Національної гвардії в 1999—2000 роках бригаду передали в Збройні сили під назвою Окремого Новоросійсько-Київського ордена Червоного Прапора полку спеціального призначення Президента України.

Указом Президента України № 646/2015 з назви частини вилучено радянські нагороди, а найменування полку змінено на Окремий Київський полк Президента України. 

У мирний час головні функції полку – забезпечення охорони заходів за участі Глави держави та мінстра оборони. У воєнних умовах на полк покладаються завдання з охорони особливо важливих об’єктів, зокрема й резиденції Президента України. 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.