Президентському полку надали ім’я Богдана Хмельницького

Київський полк президента України отримав ім’я Богдана Хмельницького та новий бойовий прапор.

Верховний головнокомандувач Петро Порошенко переконаний, що ім’я славетного гетьмана надихатиме українських вояків у боротьбі з російською агресією, йдеться в сюжеті ТСН.

Порошенко у виступі пояснив, що підрозділ має всі підстави пишатися своєю історією та гідно нести нове ім’я та прапор зі згадкою про видатного гетьмана.

"Дебальцеве, Щастя, Попасна, Савур-Могила, Станиця Луганська, Маріуполь, Широкине – далеко не повний перелік точок, де військовослужбовці полку гідно виконували завдання із захисту України", - наголосив глава держави.

Таким чином, полк нав’язується до традицій 1-го Українського козацького полку ім. Б. Хмельницького. Богданівці, створені в травні 1917 року в Києві, були першою національною військовою частиною в Наддніпрянській Україні.

Богданівці 1917. Створення 1-го Українського полку імені Хмельницького

ДОВІДКА:

Окремий Київський полк Президента України веде свою історію від 1-го полку Національної гвардії України, який утворився в 1992 році шляхом переформування 290-го окремого мотострілецького Новоросійського Червонопрапорного полку оперативного призначення імені Ленінського Комсомолу Внутрішніх військ МВС СРСР.

Протягом свого існування ву складі НГУ частину переформовували в 24 окрему бригаду НГУ та 24 окрему Київську бригаду спеціального призначення НГУ.

Під час ліквідації Національної гвардії в 1999—2000 роках бригаду передали в Збройні сили під назвою Окремого Новоросійсько-Київського ордена Червоного Прапора полку спеціального призначення Президента України.

Указом Президента України № 646/2015 з назви частини вилучено радянські нагороди, а найменування полку змінено на Окремий Київський полк Президента України. 

У мирний час головні функції полку – забезпечення охорони заходів за участі Глави держави та мінстра оборони. У воєнних умовах на полк покладаються завдання з охорони особливо важливих об’єктів, зокрема й резиденції Президента України. 

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.