Президентському полку надали ім’я Богдана Хмельницького

Київський полк президента України отримав ім’я Богдана Хмельницького та новий бойовий прапор.

Верховний головнокомандувач Петро Порошенко переконаний, що ім’я славетного гетьмана надихатиме українських вояків у боротьбі з російською агресією, йдеться в сюжеті ТСН.

Порошенко у виступі пояснив, що підрозділ має всі підстави пишатися своєю історією та гідно нести нове ім’я та прапор зі згадкою про видатного гетьмана.

"Дебальцеве, Щастя, Попасна, Савур-Могила, Станиця Луганська, Маріуполь, Широкине – далеко не повний перелік точок, де військовослужбовці полку гідно виконували завдання із захисту України", - наголосив глава держави.

Таким чином, полк нав’язується до традицій 1-го Українського козацького полку ім. Б. Хмельницького. Богданівці, створені в травні 1917 року в Києві, були першою національною військовою частиною в Наддніпрянській Україні.

Богданівці 1917. Створення 1-го Українського полку імені Хмельницького

ДОВІДКА:

Окремий Київський полк Президента України веде свою історію від 1-го полку Національної гвардії України, який утворився в 1992 році шляхом переформування 290-го окремого мотострілецького Новоросійського Червонопрапорного полку оперативного призначення імені Ленінського Комсомолу Внутрішніх військ МВС СРСР.

Протягом свого існування ву складі НГУ частину переформовували в 24 окрему бригаду НГУ та 24 окрему Київську бригаду спеціального призначення НГУ.

Під час ліквідації Національної гвардії в 1999—2000 роках бригаду передали в Збройні сили під назвою Окремого Новоросійсько-Київського ордена Червоного Прапора полку спеціального призначення Президента України.

Указом Президента України № 646/2015 з назви частини вилучено радянські нагороди, а найменування полку змінено на Окремий Київський полк Президента України. 

У мирний час головні функції полку – забезпечення охорони заходів за участі Глави держави та мінстра оборони. У воєнних умовах на полк покладаються завдання з охорони особливо важливих об’єктів, зокрема й резиденції Президента України. 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.