Російські академіки звинувачують директора ФСБ у виправданні сталінських репресій

Група російських науковців виступила зі зверненням після інтерв’ю, яке дав директор ФСБ Росії Олександр Бортников напередодні Дня співробітника органів держбезпеки (державне свято в РФ).

На думку вчених, голова спецслужби виправдовує сталінські репресії. Про це йдеться в їхньому відкритому листі, яке опублікувала газета "Коммерсант", передає російська служба Бі-Бі-Сі.

У листі академіки й члени-кореспонденти Російської академії наук нагадують, що в  1930—40-х роках у в’язницях і таборах опинилися мільйони людей, а цілі народи потерпіли переселення з місць історичного проживання.

"Ми рішуче протестуємо проти ревізії уявлень про нелюдську і антинародну сутність репресій і закликаємо всіх розсудливих людей, які не бажають своїм дітям пережити жахи 1930-х років, долучитися до нашого протесту", — йдеться в листі.

Інтерв’ю генерал-полковника Бортникова, приурочене до століття Всеросійської надзвичайної комісії (ВЧК), спадкоємцем якої вважається Федеральна служба безпеки (ФСБ), опублікувала "Российская газета" 19 грудня.

На початку бесіди голова ФСБ попереджає, що хоче "розставити потрібні акценти і відповісти на деякі спірні запитання", щоб "об’єктивно оцінювати минуле".

Відповідаючи на запитання про репресії, Бортников заговорив про долі самих чекістів. Зокрема, він заявив, що понад 20 тисяч співробітників органів держбезпеки самі стали жертвами репресій.

"Коли я прочитав інтерв’ю, де пан Бортников розповідає, що більшість рішень в 1930-х були доречні, — заявив "Коммерсанту" академік РАН Сергій Стишов. — Що шляхом репресій країна карала поганих чекістів і поганих партпрацівників… Мені захотілося запитати: а за що карали науковців? За що карали артистів, художників? За що карали селян, робітників, простих громадян?".

"Схоже, вперше після ХХ з’їзду КПРС одна з найвищих посадових осіб нашої держави виправдовує масові реперсії 1930—40-х років", — резюмували вчені.

Як повідомлялося, 58% росіян, опитаних експертами "Левада-Центру", шкодують про розпад СРСР.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.