У Вінниці відкрили меморіальну дошку єврею-сотнику Армії УНР. ФОТО

Сьогодні у Вінниці урочисто відкрили меморіальну дошку сотнику армії Української Народної Республіки та соратнику Симона Петлюри – єврею Семену Якерсону.

Подію приурочили віддразу до трьох дат – 100-річчя Української революції, 120-ї річниці від народження Якерсона та Дню Збройних Сил України. Відтепер таблицю можна буде побачити на фасаді Вінницького торговельно-економічного інституту (вулиця Соборна, 87), передає вінницьке видання "Вежа".

"Нам чомусь здається, що УНР у перший період того часу – це виключно сприйняття українців як політичної нації. Але політична нація виключає поняття національності як такої. А Якерсон, який був вінничанином з російськомовної родини єврейського походження, офіцером армії УНР – це було взагалі нереальним в специфіці Російської імперії", – говорить Олександр Федоришен, очільник "Центру історії Вінниці".

 

Також історик зазначив, що оскільки зв’язок Вінниці із подіями сторічної давнини є очевидним, відтак головною метою є створення музею Тимчасової Столиці УНР. Протягом наступних років також буде відбуватись ще низка меморіативних заходів щодо вшанування подекуди невідомих чи забутих вінницьких героїв.

Ініціатором встановлення дошки став київський благодійний фонд "Героїка" та низка інших недержавних організацій, консультування надавав "Центр історії Вінниці". У якості скульпторів була запрошена творча майстерня "Оврах".

 

Установлення дошки на фасаді вінницького ВТЕІ КНТЕУ не випадкове, адже за даними архіву Вінницької області, Семен Якерсон проживав зовсім поруч – за адресою вулиця Соколова, 3 (тепер – вулиця Шиповича). Утім, до сьогодні будинок сотника не зберігся.

На події були присутні міський голова Вінниці Сергій Моргунов та заступник голови Вінницької ОДА Ігор Івасюк. Після вітального слова, вони вшанували пам’ять вінничанина покладанням квітів до відкритого меморіального знаку.

 

Кошти на виготовлення дошки – 70 тисяч гривень – надала Вінницька обласна державна адміністрація.

Унікальність постаті Семена Якерсона, зокрема, В тому, що вінничанину з єврейської міщанської родини вдалося не тільки взяти участь у низці знакових та важких бойових дій, а й при цьому мати доволі високе офіцерське звання сотника Армії УНР.

Якерсон служив у таких українських військових підрозділах: Одеська гайдамацька бригада, Перший дієвий полк імені Винниченка, Третя Залізна дивізія та Гарматний курінь Першої кулеметної дивізії.

До речі, щодо національності, сам Семен Якерсон свого часу зазначив в одному з документів: "національність – українець, віросповідання – юдей".

Завершилось життя сотника у гетто в Празі 1944 року від рук нацистів.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.