У Польщі вийде книга про злочини післявоєнного антикомуністичного підпілля

"Cтрупи на латах. Чорні сторінки епопеї проклятих солдатів" ― так називається нова книга з-під пера Пйотра Зиховича. У центрі його дослідження ― бійці збройного антикомуністичного підпілля в післявоєнній Польщі.

Про це повідомив автор книги на своїй сторінці у "Фейсбуці".

У польській історіографії організації, що змагалися за повалення маріонеткового комуністичного режиму (Національні збройні сили, Громадянська Армія Крайова, "Воля і незалежність" тощо), дістали загальну назву "проклятих солдатів" .

"Немає сумнівів, що "прокляті солдати" хоробро боролися за праве діло. Однак це не означає, що всі були героями, як переконують бронзівники нашої історії", ― пише автор дослідження і закликає:

"Ми не комуністи – не оббріхуймо власну історію".

"Cтрупи на латах. Чорні сторінки епопеї проклятих солдатів". Фото: FB Piotr Zychowicz

У книзі, поміж іншим, ідеться про "контраверсійну діяльність" відомих командирів польського антикомуністичного Опору "Бурого" (Ромуальда Райса), "Оґня" (Юзефа Курася), "Лупашки" (Зиґмунта Шендзеляжа), "Шарого" (Мечислава Паздерського), "Волиняка" (Юзефа Задзерського), "Вацлава" (Юзефа Бісса) та багатьох інших "проклятих солдатів".

Контраверсійність полягає в тому, що, наприклад, "Лупашка" вчиняв злочини проти цивільних білорусів і литовців. "Бурий" палив білоруські села з їхніми жителями на Підляшші. "Оґень" відзначився єврейськими погромами проти вцілілих після Голокосту євреїв (напр. 13 осіб біля с. Коростенко-над-Дунайцем на Лемківщині 2 травня 1946 року)

"Шарий" брав участь у нападі Національних збройних сил (НСЗ) на українське село Верховини 6 червня 1945 року (біля 240 загиблих). "Волиняк" відомий тим, що його підрозділ НСЗ у ніч на 18 квітня 1945 року розгромив українське село Пискоровичі.

Фото: FB Piotr Zychowicz

"Вацлав" командував загоном Армії Крайової під час спалення українського села Павлокоми 3 березня 1945 року.  

"Багатьох читачів описані драматичні факти можуть шокувати. Правдива історія, однак, була складніша, ніж патріотичні біло-червоні читанки", ― застерігає історик.

Вихід книги планується 13 лютого 2018 року. 

ДОВІДКА:

Пйотр Зихович (нар. 1980 року, Варшава) – польський історик і журналіст. Від 2013 року – заступник головного редактора щотижневого журналу Do Rzeczy ("До Жечи") й головний редактор місячника Historia Do Rzeczy ("Хісторія До Жечи").

Автор книг Pakt Ribbentrop-Beck. Czyli jak Polacy mogli u boku Trzeciej Rzeszy pokonać Związek Sowiecki ("Пакт Ріббентропа—Бека. Або як поляки могли перемогти Радянський Союз на боці Третього Райху"), Obłęd '44. Czyli jak Polacy zrobili prezent Stalinowi, wywołując Powstanie Warszawskie ("Божевілля'44. Або як поляки зробили подарунок Сталінові, піднявши Варшавське повстання"), Pakt Piłsudski-Lenin. Czyli jak Polacy uratowali bolszewizm i zmarnowali szansę na budowę imperium ("Пакт Пілсудського—Леніна. Або як поляки врятували більшовизм і змарнували шанс на побудову імперії") та ін.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".