У Польщі вийде книга про злочини післявоєнного антикомуністичного підпілля

"Cтрупи на латах. Чорні сторінки епопеї проклятих солдатів" ― так називається нова книга з-під пера Пйотра Зиховича. У центрі його дослідження ― бійці збройного антикомуністичного підпілля в післявоєнній Польщі.

Про це повідомив автор книги на своїй сторінці у "Фейсбуці".

У польській історіографії організації, що змагалися за повалення маріонеткового комуністичного режиму (Національні збройні сили, Громадянська Армія Крайова, "Воля і незалежність" тощо), дістали загальну назву "проклятих солдатів" .

"Немає сумнівів, що "прокляті солдати" хоробро боролися за праве діло. Однак це не означає, що всі були героями, як переконують бронзівники нашої історії", ― пише автор дослідження і закликає:

"Ми не комуністи – не оббріхуймо власну історію".

"Cтрупи на латах. Чорні сторінки епопеї проклятих солдатів". Фото: FB Piotr Zychowicz

У книзі, поміж іншим, ідеться про "контраверсійну діяльність" відомих командирів польського антикомуністичного Опору "Бурого" (Ромуальда Райса), "Оґня" (Юзефа Курася), "Лупашки" (Зиґмунта Шендзеляжа), "Шарого" (Мечислава Паздерського), "Волиняка" (Юзефа Задзерського), "Вацлава" (Юзефа Бісса) та багатьох інших "проклятих солдатів".

Контраверсійність полягає в тому, що, наприклад, "Лупашка" вчиняв злочини проти цивільних білорусів і литовців. "Бурий" палив білоруські села з їхніми жителями на Підляшші. "Оґень" відзначився єврейськими погромами проти вцілілих після Голокосту євреїв (напр. 13 осіб біля с. Коростенко-над-Дунайцем на Лемківщині 2 травня 1946 року)

"Шарий" брав участь у нападі Національних збройних сил (НСЗ) на українське село Верховини 6 червня 1945 року (біля 240 загиблих). "Волиняк" відомий тим, що його підрозділ НСЗ у ніч на 18 квітня 1945 року розгромив українське село Пискоровичі.

Фото: FB Piotr Zychowicz

"Вацлав" командував загоном Армії Крайової під час спалення українського села Павлокоми 3 березня 1945 року.  

"Багатьох читачів описані драматичні факти можуть шокувати. Правдива історія, однак, була складніша, ніж патріотичні біло-червоні читанки", ― застерігає історик.

Вихід книги планується 13 лютого 2018 року. 

ДОВІДКА:

Пйотр Зихович (нар. 1980 року, Варшава) – польський історик і журналіст. Від 2013 року – заступник головного редактора щотижневого журналу Do Rzeczy ("До Жечи") й головний редактор місячника Historia Do Rzeczy ("Хісторія До Жечи").

Автор книг Pakt Ribbentrop-Beck. Czyli jak Polacy mogli u boku Trzeciej Rzeszy pokonać Związek Sowiecki ("Пакт Ріббентропа—Бека. Або як поляки могли перемогти Радянський Союз на боці Третього Райху"), Obłęd '44. Czyli jak Polacy zrobili prezent Stalinowi, wywołując Powstanie Warszawskie ("Божевілля'44. Або як поляки зробили подарунок Сталінові, піднявши Варшавське повстання"), Pakt Piłsudski-Lenin. Czyli jak Polacy uratowali bolszewizm i zmarnowali szansę na budowę imperium ("Пакт Пілсудського—Леніна. Або як поляки врятували більшовизм і змарнували шанс на побудову імперії") та ін.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.