АНОНС: У НМІУ покажуть "(Не)розказані історії" остарбайтерів

18 січня в Національному музеї історії України почне діяти виставково-освітній проект "(Не)розказані історії" до 76-х роковин від початку вивезення остарбайтерів.

Про це інформує Національний музей історії України на своєму сайті. 

Виставка дасть змогу ознайомитися із реліквіями фондової колекції та простежити процес насильницького перетворення мирного населення, переважно молоді – квіту нації, у найбезправнішу категорію примусових робітників Третього Райху – остарбайтерів ("східних робітників").

Саме 18 січня 1942 року з Харкова до Кельна вирушив перший ешелон з українськими остарбайтерами. З України (в її сучасних межах) примусово вивезли від 2,4 до 2,8 млн жителів. Від 143 до 200 тис. колишніх невільників, яким вдалося вижити, не повернулися в непривітну до "вигнаних на примусові роботи" і "тих, хто перебував на окупованих територіях" радянську державу.

Після заборони у ХІХ ст. використання рабської праці на європейському континенті гітлерівці здійснили наймасовіше застосування примусової праці іноземців в економіці Німеччини – 13,5 млн осіб із 26 країн.

Розділи виставки – ніби сторінки знайденого в шафі рідної бабусі, або вже й прабабусі, фотоальбому, який вона показала лише за Незалежної України, бо вже не боялася стигматизації радянським режимом.

"Сторінки" мають символічні назви: "Їхати… працювати", "Залишитися… працювати", "Віра", "Надія", "Любов", "(Не)розказані історії", "Непривітна батьківщина", "Пам’ять" та інші.

Невід’ємною частиною виставки реліквій є планшетна виставка "Служіння за примусом" про підневільних робітників з України в дияконіях Євангелічної церкви Рейнських земель Німеччини. Вона створена на основі оригінальних матеріалів, сповнена фактів, свідчень та надана Громадською організацією "Акція спокути заради миру".

У межах виставки освітня ідея НМІУ "Відкрита бібліотека: Примусові робітники Третього рейху" пропонує знайомство із численною науковою, науково-популярною та художньою літературою, що розповідає про примусову працю українського населення під час Другої світової війни; про ганебне ставлення радянської держави до власних громадян; про відлуння трагедії у просторі культури й мистецтва; про культуру пам’яті та політику пам’яті в Україні, що повернули суспільству знання про цю маргіналізовану радянською ідеологією сторінку української історії ХХ ст.

Виставково-освітній проект "(Не)розказані історії" діятиме до 20 лютого 2018 року.

Також у межах виставкового проекту запланована низка освітніх заходів:

- 20 січня о 16.00 та 21 січня о 14:00 відбудеться авторська екскурсія "(Не)розказані історії примусових робітників Третього рейху як символи епохи", яку проведе куратор виставки – кандидат історичних наук Тамара Куцаєва. В інші дні (у період від 18 січня до 20 лютого 2018 року) ця екскурсія буде доступною за умови попереднього замовлення.

- 21 січня о 12.00 відбудеться лекція-презентація "Пам’ять про примусову працю під час Другої світової війни у викладанні та діяльності волонтерів: досвід Німеччини". Організатор: ГО "Акція спокути заради миру". Ведучі: очільниця громадської організації Анжела Беляк та волонтерка Амелі Бір.

Місце: Київ, вул. Володимирська, 2.

Контакт: 068 086 56 07 (Марина).

Читайте також:

Примусова праця під знаком свастики. Українські остарбайтери в Третьому Райху

Українські остарбайтери в проекті родинних спогадів "Неписана історія" 

Українці на примусових роботах у Третьому райху. Скільки їх було?

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть