АНОНС: Лекція "Жінки та котики Михайла Грушевського"

20 січня в Національному музеї історії України співробітниця Інституту історії України НАН України Оксана Юркова прочитає лекцію "Жінки та котики Михайла Грушевського".

Навколо Михайла Грушевського було багато жінок – мати, сестра, племінниця, невістка, дружина, донька, приятельки, співробітниці, служниця... Про родинні зв'язки визначного українського історика та громадського і державного діяча, його приватне життя та інтимне листування, долі жінок, які оточували Грушевського, а також про домашніх улюбленців родини Грушевських йтиметься у лекції "Жінки та котики Михайла Грушевського".

 

Лекцію читатиме історик, співробітниця Інституту історії України НАН України Оксана Юркова.

Захід відбудеться в рамках проекту "Likбез. Уроки історії", що є одним із напрямків діяльності громадського просвітницького проекту Likбез. Історичний Фронт.

Субота, 20 січня, 14.00

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2, 4 поверх).

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Читайте також:

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.