У парламенті відкрилась експозиція з нагоди 100-річчя проголошення УНР

Голова Верховної Ради Андрій Парубій відкрив нову експозицію Музею українського парламентаризму з нагоди 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки 22 січня 1918 року.

Відкриття експозиції відбулося на третьому поверсі парламенту, у кулуарах, повідомляє Укрінформ.

 

ьогодні ми відкриваємо фотовиставку, присвячену 100-річчю проголошення української державності. Це була моя давня мрія зробити у Верховній Раді музей парламентаризму, експозицію, яка буде змінюватися і розповідати про різні етапи нашої історії", – сказав спікер, відкриваючи виставку.

Окрім того, у рамках заходу відбулася презентація перших 25 томів 50-томного видання праць першого голови Української Центральної Ради Михайла Грушевського видавництва "Світ" (Львів).

За словами Голови Верховної Ради, це видання дасть можливість глибше вивчити той період української історії, а також ознайомитися із творчими здобутками Грушевського.

"Його твори будуть для сьогоднішнього покоління великою енциклопедією як того періоду, так і творчості Михайла Грушевського", – сказав Парубій.

Нагадаємо, що 15 листопада 2017 року у Києві відкрилась виставка "100 років боротьби: Українська революція 1917-1921".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.