Спецпроект

У Німеччині видали комікс на основі історії Анни Франк

Щоденник єврейської дівчинки Анни Франк (Anne Frank), яка стала жертвою Голокосту, вперше став основою коміксу. Графічний роман вийшов у франкфуртському видавництві S. Fischer.

Як повідомляє "Deutsche Welle", комікс "Щоденник Анни Франк" став унікальним поєднанням оригінального тексту та вигаданих діалогів із яскравими ілюстраціями ізраїльських митців, відомого за "Вальсом з Баширом" Арі Фольмана й уродженця Києва Давида Полонського.

 Обкладинка німецького видання графічного роману про Анну Франк

Комікс автори оформили в стилі 1930-х років, а саме сатиричного тижневика "Симпліцисімус", який тоді видавався в Мюнхені. Ідея в тому, щоб картинки максимально нагадували графічні історії часів, коли жила Анна Франк. Із коміксу можна дізнатися, як вони жили, чим захоплювалися, як спілкувалися, як жартували, які повсякденні проблеми вирішували.

"Для нас було важливо показати, що члени сім'ї Франк – не безособові символи, а живі люди, які нікому не робили зла, життя яких одразу пішло під ухил", - пояснив Полонський в інтерв'ю німецькій газеті Die Welt.

 Сторінки з коміксу про Анну Франк

Трагедія сім'ї Франк

Анна Франк народилася у Франкфурті-на-Майні в 1929 році. У 1933 році, з приходом до влади в Німеччині націонал-соціалістів, її родина була змушена втекти до Амстердама.

Але в 1940 році Третій Райх окупував Нідерланди. Там, як і в Німеччині, почалися арешти євреїв, їх депортовували до концтаборів. Від 1942 року Франки переховувалася на сховищі фірми, якою керував батько Анни.

У серпні 1944 року через донесення їх викрили. Сім'ю Франк схопили та відправили до Аушвіцу. Анна Франк і її сестра Маргот померли від висипного тифу в березні 1945 року. Тоді вони перебували в концтаборі Берген-Бельзен. Її батько вижив і пізніше організував видання нотаток Франк, які та вела під час життя в Амстердамі.

Як повідомлялось раніше, через антисемітську поведінку ультрас футбольного клубу "Лаціо", тепер перед футболом італійцям читатимуть щоденник Анни Франк.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.