Спецпроект

У Німеччині видали комікс на основі історії Анни Франк

Щоденник єврейської дівчинки Анни Франк (Anne Frank), яка стала жертвою Голокосту, вперше став основою коміксу. Графічний роман вийшов у франкфуртському видавництві S. Fischer.

Як повідомляє "Deutsche Welle", комікс "Щоденник Анни Франк" став унікальним поєднанням оригінального тексту та вигаданих діалогів із яскравими ілюстраціями ізраїльських митців, відомого за "Вальсом з Баширом" Арі Фольмана й уродженця Києва Давида Полонського.

 Обкладинка німецького видання графічного роману про Анну Франк

Комікс автори оформили в стилі 1930-х років, а саме сатиричного тижневика "Симпліцисімус", який тоді видавався в Мюнхені. Ідея в тому, щоб картинки максимально нагадували графічні історії часів, коли жила Анна Франк. Із коміксу можна дізнатися, як вони жили, чим захоплювалися, як спілкувалися, як жартували, які повсякденні проблеми вирішували.

"Для нас було важливо показати, що члени сім'ї Франк – не безособові символи, а живі люди, які нікому не робили зла, життя яких одразу пішло під ухил", - пояснив Полонський в інтерв'ю німецькій газеті Die Welt.

 Сторінки з коміксу про Анну Франк

Трагедія сім'ї Франк

Анна Франк народилася у Франкфурті-на-Майні в 1929 році. У 1933 році, з приходом до влади в Німеччині націонал-соціалістів, її родина була змушена втекти до Амстердама.

Але в 1940 році Третій Райх окупував Нідерланди. Там, як і в Німеччині, почалися арешти євреїв, їх депортовували до концтаборів. Від 1942 року Франки переховувалася на сховищі фірми, якою керував батько Анни.

У серпні 1944 року через донесення їх викрили. Сім'ю Франк схопили та відправили до Аушвіцу. Анна Франк і її сестра Маргот померли від висипного тифу в березні 1945 року. Тоді вони перебували в концтаборі Берген-Бельзен. Її батько вижив і пізніше організував видання нотаток Франк, які та вела під час життя в Амстердамі.

Як повідомлялось раніше, через антисемітську поведінку ультрас футбольного клубу "Лаціо", тепер перед футболом італійцям читатимуть щоденник Анни Франк.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.