Спецпроект

Перед футболом італійцям читатимуть щоденник Анни Франк

Через антисемітську акцію на Олімпійському стадіоні в Римі перед кожним наступним футбольним матчем, який відбуватиметься в Італії, читатимуть фрагменти щоденника Анни Франк,

Перед футбольним матчем між "Лаціо" і "Рома" ультрас, які вболівають за першу команду, розклеїли на стадіоні наліпки із зображенням Анни Франк у футболках "Роми" та вигукували: "Фанати "Роми" – євреї", передає "Українська правда" з посиланням на ВВС.

Як покарання "Лаціо" відіграли матч у футболках із зображенням Анни Франк. Також щоб спокутувати провину, президент "Лаціо" пообіцяв, що відправить до музею Аушвіца 200 фанатів свого клубу.

"Ми всі - Анна Франк". Фото: jpost.com

Натомість Італійська федерація футболу оголосила, що уривки із світового бестселлера свідка нацистських розправ над євреями, щоденника Анни Франк, зачитуватимуть перед матчами чемпіонату Італії серії A, B та С. 

Крім того, фрагменти звучатимуть перед матчами юніорів та непрофесійних команд. Перед кожним матчем жертв Голокосту вшановуватимуть хвилиною мовчання.

Анна Франк - 15-річна дівчинка з Нідерландів, яка загинула в нациcтському концтаборі Берген-Бельзен. Вона стала одною з найвідоміших єврейських жертв Голокосту після того, як  її щоденник про життя та переховування від нацистів в окупованому Амстердамі був опублікований у 1947 році (посмертно). 

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.