Спецпроект

Інститут нацпам'яті допомогатиме Аґнєшці Голланд знімати кіно

Студія Kinorob, яка працює над створенням історичного трилера “Гарет Джонс”, підписала угоду про співпрацю з Українським інститутом національної пам’яті.

Команди об’єднають зусилля заради популяризації історії України у світі та інформування суспільства про події, пов’язані з Голодомором 1932-1933 років в Україні.

Про це йдеться на офіційному сайті УІНП.

"Україна ставить собі за завдання донести до світу правду про страшний злочин геноциду, який був здійснений тоталітарним режимом в Україні у 1932 – 1933 роках. Тому фільм, створення якого розпочинається, є надзвичайно важливим.

Адже він дозволить побачити сучасним європейцям ті страшні події очима Гарета Джонса, європейця, який зумів прорвати сталінську інформаційну блокаду. Фільм потрібний і українцям, адже ми продовжуємо переосмислювати своє минуле, долати спадщину тоталітаризму.

Зрештою, Україна відчуває брак якісного історичного кіно. І я вірю, що цей фільм, який знімає високопрофесійна команда стане кроком у розвитку й українського історичного кіно", - наголошує Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 Єгор Олесов - продюсер стрічки та Володимир Тиліщак - заступник голови УІНП. Фото: УІНП

"Гарет Джонс" – історія британського журналіста, який нелегально поїхав до Радянської України навесні 1933 року. Саме його викриття згодом стали підґрунтям для роману "Колгосп тварин" Джорджа Орвелла.

Режисером стрічки, зйомки якої розпочнуться в Україні на початку березня 2018 року, виступить Голова Європейської кіноакадемії, відомий польський режисер Аґнєшка Голланд.

"Гарет Джонс – один із тих небагатьох сміливців, який у 1933 році намагались розповісти у Європі правду про страшний злочин комуністичного режиму в Україні – вбивство голодом народу. Мужність та журналістська чесність вельського кореспондента викликають захоплення.

Але на жаль досі в Україні і у світі про Гарета Джонса та його подвиг знають вкрай недостатньо, - говорить Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам'яті.

Тож ми щиро вітаємо створення історичного трилера та готові всіляко допомагати його авторам, щоби завдяки фільму в Україні та у світі більше знали і про Гарета Джонса і про той страшний злочин Голодомору, який він викривав".

У рамках роботи над проектом Український інститут національної пам’яті надасть авторам фільму консультації та доступ до фото та відеоматеріалів, а також архівних документів, результатів наукових досліджень, інформативних та аналітичних текстів, пов’язаних з подіями Голодомору 1932-1933 років та постаттю Гарета Джонса.

"Ми вдячні Українському інституту національної пам’яті за готовність до спрівпраці та всебічну підтримку історичного трилеру "Гарет Джонс". Надані командою інституту інформація, архівні матеріали та консультації дуже важливі для нас, і допоможуть у створенні фільму, - зазначає Єгор Олесов, продюсер стрічки.

Крім того, в рамках роботи над проектом ми плануємо разом з партнерами провести ряд освітніх та культурно-мистецьких заходів, які будуть спрямовані на популяризацію в міжнародній спільності інформації про події, пов’язані з Голодомором 1932-1933 років в Україні".

Нагадаємо, історичний трилер "Гарет Джонс" став переможцем 10-го конкурсного відбору кінопроектів в категорії Тематичні ігрові фільми (до 85-х роковин Голодомору 1932-33 років в Україні).

Загальний бюджет стрічки, спільного виробництва України (Kinorob), Польщі (Film Produkcja) та Великобританії (Crab Apple Film), складає 262 млн 207 тис 790 грн, з них 25 мільйонів 930 тисяч гривень - підтримка ДержКіно. 

Зйомки українського блоку фільму розпочнуться на початку березня 2018 року, а згодом пройдуть в Польщі та Шотландії.

Прем’єра фільму в Україні запланована на 2019 рік.

Слідкуйте за новинами проекту на його офіційній сторінці у Facebook

 Гарет Джонс. Фото: 24 Канал

Нагадуємо, на початку 1930-х валійського репортера Гарета Джонса обставини приводять до Москви. Гарет розпочинає своє розслідування. Переховуючись від спецслужб СРСР, крок за кроком він розкриває правду про Голодомор, жорстку цензуру та масові репресії.

Більше про Гарета Джонса читайте у матеріалі - "Люди Правди, кремлівська пропаганда і корисні ідіоти".

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.