МЗС: Польща намагається зобразити українців "злочинними націоналістами"

Міністерство закордонних справ України глибоко стурбоване ухваленням в Сеймі Польщі законопроекту про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Відповідна заява розміщена на сайті МЗС України, передає "Українська правда".

"Прикро, що українська тематика вкотре використовується у внутрішній політиці в Польщі, а трагічні сторінки спільного історичного минулого продовжують політизуватися.

Категорично не сприймаємо чергову спробу нав’язати однобічне трактування історичних подій, у т.ч. некоректного використання в офіційному документі Республіки Польща назви частини території сучасної України", - йдеться у заяві.

В МЗС нагадали авторам законопроекту, що українці, як і поляки, зазнали надзвичайно великих страждань від тоталітарних режимів в роки Другої світової війни, а також самовіддано боролися за свободу своєї Батьківщини.

"У цьому контексті надзвичайну стурбованість викликає намір зобразити українців виключно як "злочинних націоналістів" та "колаборантів третього рейху", - йдеться у заяві.

В МЗС розраховують, що Сенат Республіки Польща, який має незабаром розглянути зазначений законопроект, виявить політичну мудрість стосовно питань, які можуть негативно вплинути на розвиток двосторонніх відносин.

"Усвідомлюючи чутливість проблематики історичної пам’яті у житті українського та польського народів, закликаємо польську сторону до відкритості та конструктивності у подальшому розвитку українсько-польських відносин", - відзначили у міністерстві.

Нагадаємо, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Прийнятий закон стосується визначення злочинів українських націоналістів та українських організацій, що співпрацювали з Третім рейхом, а також можливості запуску, відповідно до ст. 55 закону про Інститут національної пам’яті Польщі, кримінальних проваджень проти осіб, які заперечують ці злочини.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.