Спецпроект

В Інтернeті з'явилися унікальні фото вінницьких євреїв напередодні Голокосту. ФОТО

Центр історії Вінниці до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту опублікував унікальні фотографії вінницьких євреїв часів нацистської окупації.

Фотографії з колекції вінничанина Ігоря Ланового центр розмістив на своїй сторінці у "Фейбуці". На звороті кожної зі світлин є підпис "Недільний базар. Вінниця".

Фото: FB Центр історії Вінниці 

У Центрі історії Вінниці припускають, що знімки зроблені в серпні 1941 року на Калічанському ринку, на місці якого нині площа Юрія Гагаріна. 

Фото: FB Центр історії Вінниці  

Унікальність цих фото в тому, що в об'єктив камери потрапили жінки з нарукавними пов'язками, на яких зображені зірки Давида. Такі "розпізнавальні знаки" окупаційна влада зобов'язала носити всіх міських євреїв.

 Фото: FB Центр історії Вінниці 

У період з 15 до 20 вересня 1941 року айнзацгрупа Ц та допоміжні поліційні підрозділи здійснили першу масову акцію розстрілу євреїв Вінниці. Лише 19 вересня в районі П'ятничанського лісу було розстріляно близько 9 тис. мирних жителів.

 Фото: FB Центр історії Вінниці 

Вінницькі історики обіцяють, що в 2018 році за згодою власника світлин ці візуальні матеріали будуть використані для інформаційного двомовного стенду біля Меморіалу пам'яті жертв Голокосту у Вінниці (вул. Максимовича, вул. Толбухіна).

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту відзначають щороку 27 січня. Саме цього дня 1945 року радянські війська визволили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі (Польща). Пам'ятну дату запроваджено рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.