Предтеча Крут. На честь 100-річчя бою за Бахмацький залізничний вузол встановили дошку. ФОТО

27 січня 2018 року в м. Бахмачі на Чернігівщині з розмахом відзначили 100-ліття боїв з російськими більшовиками.

Про це "Історичній правді" повідомили в Благодійному фонді "Героїка". 

Зранку, об 11:00, не зважаючи на десятиградусний мороз, на пероні станції Бахмач-Пасажирський зібралось близько 40 осіб: тутешніх активістів і гостей зі столиці.

 Усі фото Анастасії Сніжної

Лаконічні виступи представників міської влади та фонду "Героїка", стараннями яких встановлено дошку, завершились військовою сальвою історичних реконструкторів Армії УНР. Освячення пам’ятного знаку, роботи київського скульптора Олександра Михайлицького, здійснило духовенство УПЦ КП.

 

Уже за годину після відкриття меморіальної дошки чисельна міська громада зібралась на площі Героїв Майдану, де відбулась панахида за полеглими захисниками України.

 
 

Продовженням святкувань став показ у районному будинку культури фільму "Кіборги", що зібрав переповнену залу (понад 600 осіб).

Переглянути стрічку Ахтема Сеїтаблаєва прийшли не лише мешканці Бахмача,  але й селяни з Бахмацького і Талалаївського районів.

Посприяв безкоштовному перегляду фільму Голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко. По завершенню кіносеансу відбулось обговорення стрічки, яке модерував Ростислав Мартинюк.

Уже у вечірніх сутінках, на площі перед будинком культури, на глядачів чекало ще одне дійство – реконструкція наступального бою чоти Армії УНР у виконанні клубу військово-історичної реконструкції "Повстанець".

 

Завершенням урочистостей стала смолоскипна хода, організована чернігівськими націоналістами зі "Свободи", Національного корпусу, "Соколу" та волонтерської організації "Вогонь відродження".

Урочистості були ініційовані Бахмацькою міською радою та Ростиславом Мартинюком, громадським активістом та Головою Наглядової Ради благодійного фонду "Героїка".

 

Високий рівень підготовки урочистостей забезпечила Бахмацька міська рада та особисто міський голова Павло Шимко.

Довідка:

Сто років тому українська залога міста Бахмач на Чернігівщині розпочала бій з російськими більшовиками. Протягом трьох днів (25-27 січня 1918 року) близько 500 українських вояків стримували наступ ворога одразу з трьох напрямків: сходу, півночі та півдня.

Українські підрозділи змушені були зайняти кругову оборону і не пропускати на захід ворога, що нараховував близько 1300 бійців. Триденні бої за Бахмацький залізничний вузол, як і бій за станцію Крути, відіграли важливу роль у захисті Києва від червоних окупантів, а відтак сприяли визнанню незалежності Української Народної Республіки державами Четверного союзу.

Як повідомлялося, у Києві презентували трейлер фільму "Крути 1918".

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.