АНОНС: У Львові прочитають лекцію про символічне привласнення Карпат

У четвер, 1 лютого, Ягода Вежейська та Богдан Шумилович у Львові прочитають лекцію "Створення і перетворення ландшафту: про символічне привласнення Карпат".

Після польсько-української війни (1918-1919 рр.) частина Карпат увійшла до Другої Польської Республіки, а з 1939-го ці території (включно з анексованими територіями Чехословаччини у 1945 р.) були включені в склад УРСР. 

На відміну від Татр, які грали роль національного ландшафту для підросійської Польщі, Східні Карпати були більш сприйнятливі до впливу українського національного руху. Польська влада 1920-х та 1930-х років та організований туризм, зробили багато зусиль для трансформації Карпат в "рідний ландшафт".

Екзотизація Карпат, державні свята та події, розвиток масового туризму, що фінансувався Другою Польською Республікою, призвели до побудови почуття спільності між поляками з низин і гір, а отже - символічно включили Карпати в польську колективну уяву. 

Подібні процеси відбувалися з уявленням про Карпати в Радянській Україні – сюди їздили етнографічні експедиції, художники малювали чисельні картини на "гуцульську" тематику, а влада продовжила практики організованого туризму.

Карпати та люди, які тут жили, також піддавалися екзотизації, а за допомогою розмаїтих практик вони стали частиною загальноукраїнської колективної уяви. Часто цей ландшафт уявляли як "місце сили", де по-справжньому була збережена українська народна культура. 

Тож ця лекція покаже, як в ХХ ст. поляки та українці намагалися привласнити Карпати та створити з їхнього природнього краєвиду символічний національний ландшафт. 

Др. Яґода Вежейска – історик і літературна критик. Закінчила аспірантуру з маркетингу культури на Кафедрі журналістики і політичних наук Варшавського університету. Дисертацію захистила в Інституті літератури XX i XXI століття Кафедри полоністики Варшавського університету в 2011 р.

Є авторкою книжки "Риторична автобіографічна інтерпретація. За докторську дисертацію, що стала основою для цього видання, отримала нагороду Архіву еміграції за найкращу докторську дисертацію на тему еміграції. 

Богдан Шумилович – історик, керівник Міського медіа-архіву Центру міської історії у Львові, читає лекції, бере участь у розробці тематичних виставок Центру, досліджує популярну культуру пізнього соціалізму. Основним фокусом його роботи є медіа-історія та історія телебачення у Центрально-Східній Європі та СРСР.

Четвер, 1 лютого, 18.30

Місце: Центр міської історії (Львів, вул. Академіка Богомольця, 6).

Вхід вільний

Лекція відбуватиметься польською та українською із синхронним перекладом.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.