Помер убивця графіка УПА Ніла Хасевича

18 січня 2018 року в Рівному помер полковник КГБ Борис Стекляр. Чекісту було 95 років.

Повідомлення про це з’явилося 23 січня на сайті офіційного друкованого органу Міністерства оборони Російської Федерації "Красная звезда".

А друкована версія газети в № 7 від 24 січня надрукувала некролог.

"Висловлюємо співчуття рідним і близьким покійного. Світла пам’ять про відважного командира взводу фронтової розвдіки, мужнього співробітника контррозвідки, який уміло виявляв на післявоєнній Західній Україні агентуру, залишену ворогом, і зрадників, назавжди буде зребежена в нашиз серцях", —  написано в некролозі.

Фотокопію відповідної сторінки газети опублікував на "Фейсбуці" історик, завідувач відділу Рівненського обласного краєзнавчого музею Ігор Марчук. 

Борис Стекляр народився 29 січня 1923 року в м. Новограді-Волинському Житомирської області в родині командира Червоної армії.

У серпні 1941 року добровільно вступив до Червоної армії. Служив у 38-му окремому батальйоні зв’язку, розвідувальному взводі Калініського (із січня 1942-го), Сталінградського фронтів.

Навчався в 1-му Ленінградському артилерійському училищі (березень 1943 – лютий 1944). Після випуску у званні молодшого лейтенанта командував взводом артилерійської розвідки 211-го артилерійського полку 61-ї армії 1-го Білоруського фронту. Згодом переведений на  2-й Прибалтійський фронт.

Від травня 1945 року – командир роти контррозвідки СМЕРШ у Берліні. Член ВКП(б)—КПРС із січня 1945 року. Був неодноразово поранений, мав численні нагороди.

 Стекляр - підполковник КГБ. Фото з особової справи

По війні Стекляр закінчив із відзнакою Новосибірську школу контррозвдіки НКО СМЕРШ, після чого отримав спрямування в органи МГБ Рівненської області. Брав безпосередню участь в операціях з пошуку колишніх німецьких військовослужбовців, а також боровся з Українською повстанською армією та підпіллям ОУН.

Також для боротьби проти ув’язнених націоналістів Стекляра відряджали в табори ГУЛАГу.

Зокрема, "Історична правда" публікувала наказ Голови КГБ № 85 від 17 липня 1964 року про заохочення співробітників Управління КГБ по Рівненськоій області.

Серед відзначених за "вміло підготовані заходи з розвінчання ідеології українських буржуазних націоналістів і показу досягнень Української РСР за роки Радянської влади, проведені в Дубравному ВТТ [виправно-трудовому таборі – ІП] Мордовської АРСР" є й прізвище Бориса Стекляра.

1976 року полковник Борис Стекляр вийшов у відставку з посади начальника відділу Управління КГБ у Рівненській області. До 2009 року був керівником представництва міжнародного агенства "Інтурист" у Рівному та області.

Після ухвалення закону про доступ до документів радянських репресивних органів Стекляр звертався до суду, аби обмежити доступ до його особової справи. Але на засідання 25 серпня 2016 року позивач не з’явився, а згодом забрав свою заяву.

Історики отримали доступ до особової справи Стекляра у 2017 році.

У квітні 2017 року Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження за фактом загибелі повстанського художника Ніла Хасевича під час чекістсько-військової операції в 1952 році.

 Нагородний лист Бориса Стекляра із замазаними фрагментами описів операцій, які він успішно провів. З особової справи. 

Одним із керівників операції був капітан держбезпеки Борис Стекляр, а також  капітан Михайло Маркелов та старший лейтенант Михайло Мудрицький.

Стекляр особисто кинув гранату в бункер, де переховувався Хасевич та інші оунівці.

6 вересня 2017 року внучата племінниця Ніла Хасевича Світлана Кожебаткіна подала заяву до прокуратури про залучення її до провадження як потерпілу сторону.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.