Незаконні будівлі коло руїн Десятинної церкви найближчим часом приберуть — КМДА

Київська влада має намір найближчим часом прибрати незаконні будівлі, які розташовані на руїнах Десятинної церкви в Києві.

Про це на засіданні підкомітету Верховної Ради зі взаємодії із громадянським суспільством заявив перший заступник директора Департаменту міського благоустрою КМДА Тарас Панчій, повідомляє Цензор.НЕТ.

За його словами, для цього є всі документи, які обґрунтовують знесення будівельних вагончиків, розташованих навколо фундамента церкви. Однак Панчій не уточнив терміни виконання робіт через протести вірян УПЦ МП.

"Там склалася специфічна сиутація. Як тільки ми готуємося проводити найменші роботи, зразу виходять люди, які називають себе вірянами УПЦ МП і заявляють про те, що ми утискаємо їхні релігійні права", — повідомив він.

У той же час, народний депутат Ігор Луценко сказав, що КМДА краще б оприлюднила відповідне рішення.

"Інакше, я боюся, що все це розтягнеться на 50 років", — сказав він.

На даний момент рішення стосуються тільки будівель навколо самобуду УПЦ МП. Для знесення каптіальної будівлі церкви потрібне рішення суду.

Нагадаємо, 25 січня активісти радикальних націоналістичних організацій С14, "Традиція і порядок" і "Сокіл" розгромили каплицю УПЦ МП, розташовану коло руїн Десятинної церкви. Двох підозрюваних у спробі підпалу суд заарештував на два місяці 28 січня.

31 січня петиція до КМДА з вимогою знести будівлю набрала  10,6 тис. з-поміж 10 тис. необхідних.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.