26 лютого 1918

АНОНС: Круглий стіл. 100 років українському Тризубу

До 100-річчя затвердження державного герба Української Народної Республіки в Києві відбудеться круглий стіл на тему “Тризуб – державний символ України: від княжих часів до сьогодення”.

Заплановані виступи відомих істориків та науковців щодо утвердження княжого знаку Володимира як державного символу в часи УНР та в новітній історії України.

 

Також обговорюватимуть місце тризуба в українській державній та військовій символіці, феномен тризуба в культурі та мистецтві, державну символіку конституційних проектів Української революції 1917–1921 рр.

Доповідачі:

Павло Гай-Нижник д.і.н., завідувач відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства МОН України.

Андрій Пижик к.і.н., доцент, завідувач кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Олег Однороженко д.і.н., старший науковий співробітник відділу теорії і методики археографії та джерелознавчих наук Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України.

Юрій Савчук к.і.н., старший науковий співробітник відділу спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів Інституту історії України НАН України.

Микола Чмир к.і.н., головний редактор журналу "Колекціон", член Комісії державних нагород і геральдики при Президентові України.

Арсен Зінченко д.і.н., провідний науковий співробітник відділу культурологічних досліджень Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, депутат І скликання.

Дмитро Піркл медальєр, збирач старовини, меценат та благодійник.

Час: 22 лютого, четвер, 12.00

Місце: приміщення вченої ради Науково-Дослідницького Інституту Українознавства (2й поверх), вул. Ісаакяна, 18

Організатори заходу: Науково-дослідний інститут українознавства МОН України, Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київська міська державна адміністрація

Контакт: Прес-служба Українського інституту національної пам’яті, +380 44 281 08 91

Читайте також:

Таємниця княжого тризуба. Що символізує наш герб?

Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Міфи про "перевернутий" прапор

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.