Знайдено сліди доісторичних ящірок. Бігали на двох

На території Південної Кореї знайшли скам’янілі сліди ящірок, що пересувалися стрибаючи на задніх кінцівках.

Близько 110 мільйонів років тому на території сучасної Південної Кореї росли пишні ліси ліан і було багато лагун. Цю місцевість населяли різні види ящірок, а також птерозаври, що полювали на них. Про це пише Explorer.life з посиланням на National Geographic.

 Чуан Жао "Ящірка та Птерозавр". Фото: National Geographic.

 

Фотознімки зразків оприлюднили минулого тижня в журналі Scientific Reports та назвали найдавнішими доказами пересування ящірок на двох кінцівках.

В сучасному світі близько 50 видів ящірок пересуваються на двох лапах. Проте нова знахідка показує, що така можливість виникла значно раніше, ніж вважали науковці.

Гірнича плита містить 29 відбитків задніх кінцівок ящірок, довжиною приблизно один дюйм. Скам’янілі відбитки класифікували як Sauripes hadongensis.

Дослідити, як саме пересувались ящірки, доволі складно. Але тип слідів яскраво відображає тип поведінки доісторичних плазунів. Тому найімовірніше ящірки пересувались стрибками.

 

 Аналіз скам’янілих відбитків. Фото: Йонга–Нам Лі.

Вперше плиту з відбитками віднайшли у 2004 році, про що повідомляли корейські дослідники. Але в той час плита не викликала великого наукового зацікавлення і тому її відклали "до кращих часів", аж до 2016 року.

Саме тоді й з’ясували, що сліди древніх ящірок Мезозойської ери були надзвичайно подібні до слідів сучасних ящірок.

Дослідники лише відзначили, що спосіб пересування древніх ящірок та сучасних дещо відрізнявся: сучасні здатні "ходити" на задніх кінцівках, на відмінну від древніх, які пересувались стрибками чи бігом. Очевидно, саме такий тип пересування дозволяв уникнути хижаків та птерозаврів.

Нагадуємо, що нещодавно у Мексиці знайшли незвичне кільцеве поховання.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.