Спецпроект

Польська делегація вшанувала польські жертви Гути Пеняцької. ФОТО, ВІДЕО

25 лютого, на території колишнього села Гута Пеняцька, що у Бродівському районі на Львівщині, польська офіційна делегація вшанувала пам‘ять поляків, яких замордували тут 28 лютого 1944 року.

Про це інформує "Вголос"

На запрошення римо-католицької парафії в Бродах, в Україну приїхали віце-міністр закордонних справ Ян Дзедзічак, голова канцелярії президента Республіки Польща Адам Квятковський та віце-голова Інституту національної пам'яті Кшиштоф Шваґжик.

 Фото: Вголос

Під час вшанування Адам Квятковський зачитав звернення Президента Польщі Анджея Дуди, у якому йшлося про те, що 1944-го понад тисячу місцевих поляків закатували "українці, які перебували на службі в гітлерівців, та українські націоналісти" тільки за те, що вони були поляками. 

Напередодні польські ЗМІ також повідомляли, що делегація їде вшановувати вбивства польського населення в Гуті Пеняцькій саме "членами 14-ї дивізії СС "Галичина" та представниками УПА". До слова, самі члени делегації заявили, що візит не має політичного підґрунтя.

Разом з тим, до українського пам’ятника жертвам окупаційних режимів, який розташований за кількасот метрів від польського, прийшли націоналісти із ВГО "Сокіл". Зі собою вони принесли червоно-чорні стяги на флагштоках та інформаційний плакат із переліком подій, під час яких у першій половині XX століття українці гинули від рук поляків:

- Захищаючи ЗУНР від Польщі у 1918-1919 рр.

- У польських концтаборах 1919-21 рр.

- Унаслідок Ризького договору 1921 р., який поділив Україну між Москвою і Варшавою.

- У ході пацифікації урядом Польщі 1930 р.

- Перебуваючи у польському концтаборі Береза Картузька

- Під час ревіндикації (у 1938-39 рр. в українців забрали і спалили сотні церков)

- Від куль польських прикордонників на Верецькому перевалі у 1939 р.

- Унаслідок репресій і депортації польського сталінізму на Закерзонні у 1940-50-х рр.

- Під час спалення українських сіл, зокрема Павлокоми 1945 р., де було вбито 366 чоловіків, жінок та дітей - Захищаючи українську землю від польського націоналістичного та комуністичного підпілля (АК, NSZ, BСн, NOW, WIN)

- Під час Операції "Вісла" 1947 р. - етнічної чистки з ознаками геноциду. 

Перед пам‘ятником українські націоналісти також розгорнули величезний червоно-чорний стяг і виступили з промовами.

Історик Михайло Галущак наголосив, що активісти прийшли на мирну акцію, тож зумисно не наближалися до поляків, аби не провокувати інциденти.

"Сьогодні Польща своїм законом про Інститут національної пам‘яті забороняє червоно-чорний прапор, і тим самим забороняє право українців на свою національно-визвольну боротьбу і на власну державу. Ми поважаємо Польщу, поважаємо право кожної нації мати своїх героїв і свою державу. Але ми не розуміємо, чому Польща забороняє це нам і починає диктувати українцям українську історію",- зазначив історик.

Активісти звернули увагу і на те, що минулого року зруйнований польський пам‘ятник українці відновили своїм коштом, натомість пам‘ятник замордованим окупантами українцям досі стоїть у занедбаному стані.

За порядком у Гуті Пеняцькій стежила щонайменше сотня правоохоронців. Зокрема сюди прибули співробітники Патрульної поліції, Нацполіції та вибухотехніки.

Між тим, дорогу до пам‘ятного місця завішали кількома десятками червоно-чорних стягів. 24 лютого, у Гуті Пеняцькій з ініціативи місцевої громади, відбулося вшанування пам'яті українців-жертв окупаційних режимів.

Панахида за загиблими відбулось біля хреста, який встановлений у пам’ять про осіб, які загинули від рук польського підпілля - директора Ясенівської школи Івана Вавріва та його дружини Софії, священика Мартина Болюти, родини Сікаторських та ще десятки свідомих українців.

Нагадаємо, 28 лютого 1944 року в Гуті Пеняцькій німецькі карателі знищили все село (172 господарства) і вбили всіх мешканців (за різними оцінками, від 500 до 800 осіб, включно з жінками та дітьми). Врятуватися вдалося одному поляку, який зумів утекти. Причиною каральної акції були втрати окупантів через активну діяльність радянського партизанського загону в районі села незадовго до того.

За дослідженнями історика Романа Пономаренка, в каральній акції брав участь 4-й галицький полк СС (він не мав стосунку до дивізії військ СС "Галичина") і підрозділ куреня УПА Максима Скорупського ("Макса"), за що останній потрапив під слідство Служби безпеки ОУН і врятувався дезертирством.

2005 року на місці, де колись було село Гута Пеняцька, відбулось відкриття реконструйованого пам'ятника, на якому вказано, що в селі були закатовані понад тисяча поляків.

У 2009 році поблизу було встановлено пам’ятник українським жертвам окупаційних режимів. Серед жорстоко замучених польськими бойовиками на початку сорокових років минулого століття в околицях села Гута Пеняцька - директор Ясенівської школи Іван Ваврів та його дружина Софія, священик Мартин Болюта, родина Сікаторських та ще десятки свідомих українців.

Також у 2010 році неподалік від польського монументу було встановлено інформаційний стенд, у якому двома мовами ‒ українською та англійською ‒ повідомлялося про те, що насправді сталося 1944 року в Гуті Пеняцькій.

8 січня 2017 року вандали підірвали меморіал. У лютому коштами місцевої громади його відбудували. 14 березня 2017 року меморіал знову зазнав атаки вандалів.

Читайте також:

Що сталося у Гуті Пеняцькій. Висновки польського слідства

Як ми ходили в ліс, де колись була Гута Пеняцька. ФОТО

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Між поліцією та військами СС. Галицькі добровольчі полки 

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.