Польська делегація вшанувала польські жертви Гути Пеняцької. ФОТО, ВІДЕО

Про це інформує "Вголос". 

На запрошення римо-католицької парафії в Бродах, в Україну приїхали віце-міністр закордонних справ Ян Дзедзічак, голова канцелярії президента Республіки Польща Адам Квятковський та віце-голова Інституту національної пам'яті Кшиштоф Шваґжик.

Фото: Вголос

Під час вшанування Адам Квятковський зачитав звернення Президента Польщі Анджея Дуди, у якому йшлося про те, що 1944-го понад тисячу місцевих поляків закатували "українці, які перебували на службі в гітлерівців, та українські націоналісти" тільки за те, що вони були поляками. 

Напередодні польські ЗМІ також повідомляли, що делегація їде вшановувати вбивства польського населення в Гуті Пеняцькій саме "членами 14-ї дивізії СС "Галичина" та представниками УПА". До слова, самі члени делегації заявили, що візит не має політичного підґрунтя.

Разом з тим, до українського пам’ятника жертвам окупаційних режимів, який розташований за кількасот метрів від польського, прийшли націоналісти із ВГО "Сокіл". Зі собою вони принесли червоно-чорні стяги на флагштоках та інформаційний плакат із переліком подій, під час яких у першій половині XX століття українці гинули від рук поляків:

- Захищаючи ЗУНР від Польщі у 1918-1919 рр.

- У польських концтаборах 1919-21 рр.

- Унаслідок Ризького договору 1921 р., який поділив Україну між Москвою і Варшавою.

- У ході пацифікації урядом Польщі 1930 р.

- Перебуваючи у польському концтаборі Береза Картузька

- Під час ревіндикації (у 1938-39 рр. в українців забрали і спалили сотні церков)

- Від куль польських прикордонників на Верецькому перевалі у 1939 р.

- Унаслідок репресій і депортації польського сталінізму на Закерзонні у 1940-50-х рр.

- Під час спалення українських сіл, зокрема Павлокоми 1945 р., де було вбито 366 чоловіків, жінок та дітей - Захищаючи українську землю від польського націоналістичного та комуністичного підпілля (АК, NSZ, BСн, NOW, WIN)

- Під час Операції "Вісла" 1947 р. - етнічної чистки з ознаками геноциду. 

Перед пам‘ятником українські націоналісти також розгорнули величезний червоно-чорний стяг і виступили з промовами.

Історик Михайло Галущак наголосив, що активісти прийшли на мирну акцію, тож зумисно не наближалися до поляків, аби не провокувати інциденти.

"Сьогодні Польща своїм законом про Інститут національної пам‘яті забороняє червоно-чорний прапор, і тим самим забороняє право українців на свою національно-визвольну боротьбу і на власну державу. Ми поважаємо Польщу, поважаємо право кожної нації мати своїх героїв і свою державу. Але ми не розуміємо, чому Польща забороняє це нам і починає диктувати українцям українську історію",- зазначив історик.

Активісти звернули увагу і на те, що минулого року зруйнований польський пам‘ятник українці відновили своїм коштом, натомість пам‘ятник замордованим окупантами українцям досі стоїть у занедбаному стані.

За порядком у Гуті Пеняцькій стежила щонайменше сотня правоохоронців. Зокрема сюди прибули співробітники Патрульної поліції, Нацполіції та вибухотехніки.

Між тим, дорогу до пам‘ятного місця завішали кількома десятками червоно-чорних стягів. 24 лютого, у Гуті Пеняцькій з ініціативи місцевої громади, відбулося вшанування пам'яті українців-жертв окупаційних режимів.

Панахида за загиблими відбулось біля хреста, який встановлений у пам’ять про осіб, які загинули від рук польського підпілля - директора Ясенівської школи Івана Вавріва та його дружини Софії, священика Мартина Болюти, родини Сікаторських та ще десятки свідомих українців.

Нагадаємо, 28 лютого 1944 року в Гуті Пеняцькій німецькі карателі знищили все село (172 господарства) і вбили всіх мешканців (за різними оцінками, від 500 до 800 осіб, включно з жінками та дітьми). Врятуватися вдалося одному поляку, який зумів утекти. Причиною каральної акції були втрати окупантів через активну діяльність радянського партизанського загону в районі села незадовго до того.

За дослідженнями історика Романа Пономаренка, в каральній акції брав участь 4-й галицький полк СС (він не мав стосунку до дивізії військ СС "Галичина") і підрозділ куреня УПА Максима Скорупського ("Макса"), за що останній потрапив під слідство Служби безпеки ОУН і врятувався дезертирством.

2005 року на місці, де колись було село Гута Пеняцька, відбулось відкриття реконструйованого пам'ятника, на якому вказано, що в селі були закатовані понад тисяча поляків.

У 2009 році поблизу було встановлено пам’ятник українським жертвам окупаційних режимів. Серед жорстоко замучених польськими бойовиками на початку сорокових років минулого століття в околицях села Гута Пеняцька - директор Ясенівської школи Іван Ваврів та його дружина Софія, священик Мартин Болюта, родина Сікаторських та ще десятки свідомих українців.

Також у 2010 році неподалік від польського монументу було встановлено інформаційний стенд, у якому двома мовами ‒ українською та англійською ‒ повідомлялося про те, що насправді сталося 1944 року в Гуті Пеняцькій.

8 січня 2017 року вандали підірвали меморіал. У лютому коштами місцевої громади його відбудували. 14 березня 2017 року меморіал знову зазнав атаки вандалів.

Читайте також:

Що сталося у Гуті Пеняцькій. Висновки польського слідства

Як ми ходили в ліс, де колись була Гута Пеняцька. ФОТО

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Між поліцією та військами СС. Галицькі добровольчі полки