9 лютого 1918

АНОНС: Виставка "Берестейський мир". 100 років по тому

100 років тому Україна формально набувала статусу незалежної нейтральної держави. Так чому ж так не сталося? Чому через 100 років ті події є неначе віддзеркаленням нашого сьогодення?

9 лютого 1918 р. був укладений мирний договір між Українською Народною Республікою та державами Четверного союзу – Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією. Це був перший міжнародно-правовий акт, який визначав УНР суб’єктом міжнародного права.

 Церемонія підписання мирного договору у Брест-Литовську. Фото: Інститут історії України

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відкривається нова виставка "Берестейським мир".

Із неї можна дізнатися, якими були умови договору, церемонія підписання, кулуарні домовленості, про що розповість співробітник музею Андрій Солонець.

Також під час відкриття буде нагода переглянути кадри хроніки підписання Берестейського миру з коментарями історика, директора Бібліотеки імені Ольжича Олександра Кучерука.

Час: 6 лютого, вівторок, 14:00

Місце: Національний музей історії України у Другій світовій війні, вул. Лаврська, 27, м. Київ

Нагадуємо, що у Музеї історії міста Києва триває виставка "Українське коло".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.