На Луганщині відкрили меморіальну дошку підполковнику Армії УНР. ФОТО

У місті Сватовому на Луганщині відкрили меморіальну дошку на честь підполковника армії Української Народної Республіки Дмитра Ліницького.

Меморіальний знак постав за пропозицією громадської організації "Українська ініціатива". 

"Громадська організація звернулася до міської ради з пропозицією розмістити меморіальну дошку на честь нашого земляка. Ми пішли назустріч", — розповів заступник Сватівського міського голови Андрій Фоменко, який узяв участь в урочистостях.

Дошку розмістили на будинку по вулиці Каштановій. Це перша меморіальна дошка, відкрита на Луганщини на честь видатного діяча часів Української Народної Республіки.

 

Після урочистостей відбувся "круглий стіл" за участю представників міськради та РДА, громадських активістів, педагогів місцевих шкіл та преси.

ДОВІДКА:

Ліницький Дмитро Володимирович  (1.02.1892—?) — підполковник Армії УНР. Родом із слободи Сватова Лучка Харківської губернії (нині м. Сватове Луганської області).

З 06.11.1920 року — начальник штабу 7-ї бригади 3-ї Залізної стрілецької дивізії. У 1928 році закінчив економічно-кооперативний відділ Української господарської академії у Подебрадах (Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії УНР. Книга перша. — Київ, 2007).

Як повідомлялося, на Донбасі встановили меморіальну дошку сотнику Армії УНР..

У місті Ічня на Чернігівщині встановили меморіальну дошку на честь кримськотатарського лідера Номана Челебіджихана.

У Польщі збираються спорудити пам’ятник "пароху Майданека" Омеляну Ковчу.

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.