На Луганщині відкрили меморіальну дошку підполковнику Армії УНР. ФОТО

У місті Сватовому на Луганщині відкрили меморіальну дошку на честь підполковника армії Української Народної Республіки Дмитра Ліницького.

Меморіальний знак постав за пропозицією громадської організації "Українська ініціатива". 

"Громадська організація звернулася до міської ради з пропозицією розмістити меморіальну дошку на честь нашого земляка. Ми пішли назустріч", — розповів заступник Сватівського міського голови Андрій Фоменко, який узяв участь в урочистостях.

Дошку розмістили на будинку по вулиці Каштановій. Це перша меморіальна дошка, відкрита на Луганщини на честь видатного діяча часів Української Народної Республіки.

 

Після урочистостей відбувся "круглий стіл" за участю представників міськради та РДА, громадських активістів, педагогів місцевих шкіл та преси.

ДОВІДКА:

Ліницький Дмитро Володимирович  (1.02.1892—?) — підполковник Армії УНР. Родом із слободи Сватова Лучка Харківської губернії (нині м. Сватове Луганської області).

З 06.11.1920 року — начальник штабу 7-ї бригади 3-ї Залізної стрілецької дивізії. У 1928 році закінчив економічно-кооперативний відділ Української господарської академії у Подебрадах (Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії УНР. Книга перша. — Київ, 2007).

Як повідомлялося, на Донбасі встановили меморіальну дошку сотнику Армії УНР..

У місті Ічня на Чернігівщині встановили меморіальну дошку на честь кримськотатарського лідера Номана Челебіджихана.

У Польщі збираються спорудити пам’ятник "пароху Майданека" Омеляну Ковчу.

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.