У Польщі розсекретили матеріали про військових контррозвідників ПНР

Інститут національної пам’яті Польщі розсекретив справи таємних співробітників військової контррозвідки 1943–1974 років. Це близько 12 тис. відзнятих на мікроплівку справ.

Про це повідомляє "Monitor-info".

Фото ілюстративне. Джерело: Kielce - Onet 

Серед документів – персональні анкети, біографії агентів та їхні зобов’язання щодо співпраці. Є також документи про конспіративні та явочні квартири.

Знайдені справи стосуються Військової зовнішньої розвідки та Головного управління інформації Війська Польського. Цю організацію дослідники вважають однією з найбільш брутальних служб ПНР.

Уся документація буде доступною для дослідників. ІНП повідомив, що описи близько 4 тис. архівних одиниць уже розмістили в архівному інтернет-інвентарі інституції. Спеціалісти підкреслюють, що ці справи унікальні.

Сам зміст документів в інтернеті не публікуватимуть. Згідно із законом про ІНП, доступ до них матимуть тільки особи, які ведуть наукові дослідження та журналісти.

Їх мали знищити

До цього часу історики вважали, що більшість справ Головного управління інформації були знищені. Проте виявилося, що їх відзняли на мікроплівку – лише близько 800 документів збереглися в паперовому вигляді.

Заступник директора архіву Інституту національної пам’яті Маріуш Квасьняк повідомив, що справи були заархівовані у 1966–1974 роках. Він додав, що працівники ІНП знайшли їх у 2016 році під час впорядкувальних робіт, але тільки зараз закінчилося каталогування.

Нагадуємо, що в Латвії планують розсекретити архіви КГБ з даними про інформаторів.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.