100 років тому Україна сформувала першу сучасну прикордонну службу

Сучасна українська прикордонна служба – це продовження традицій Окремого корпусу кордонної охорони (ОККО), створеного Українською Народною Республікою 100 років тому.

Про це нагадує Український інститут національної пам'яті.

20 березня 1918 року постановою Ради народних міністрів УНР розпочалося формування ОККО. Окремий корпус кордонної охорони був військовим з’єднанням УНР, особовий склад якого мав військові чини. На нього покладалися організація охорони кордонів ("шляхом виставлення спеціальних постів"), контроль за переміщенням осіб, затримання дезертирів і навіть функції карантинної служби.

Козак Окремого корпусу кордонної охорони, 1919 рік. Автор: Богдан Піргач

Отаманом корпусу було призначено полковника Володимира Желіховського. 23 березня було затверджено статут. Корпус мав налічувати не більше 16 бригад кордонної охорони і підпорядковуватися міністерству фінансів. Згодом заплановано формування 9-и бригад кордонної охорони та однієї навчальної.

Уже із квітня-травня 1918-го бригади несли службу на українських кордонах. У подальшій боротьбі із зовнішніми агресорами Корпус кілька разів переформатовувався та відновлювався. Корпус проіснував до 1923-го і був розформований разом з іншими частинами Армії УНР.

Окремий корпус кордонної охорони заклав основи національної прикордонної служби.

Детальніше про історію ОККО можна прочитати на сайті УІНП.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.