Низку земських шкіл початку ХХ ст. визнали пам‘ятками культурної спадщини. ФОТО

Земські школи, збудовані у 1901-1916-х роках за проектом архітектора Опанаса Сластіона, визнані пам‘ятками культурної спадщини місцевого значення.

Таких будівель, збудованих в унікальному стилі український архітектурний модерн, збереглося майже 50, передає "Українська правда. Життя".

Вони розташовуються в Лубенському, Лохвицькому, Пирятинському та Чорнухинському районах Полтавської області, а також у Варвинському районі Чернігівської та Роменському районі Сумської областей.

 Для збільшення натисніть тут.

Рішення про новий статус шкіл прийняла експертна рада Управління охорони культурної спадщини Міністерства культури.

Рада також рекомендувала надати цим школам статус національних пам'яток, повідомила на своїй сторінці у "Фейсбуці"" телеведуча, перший заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк.

 

Над відновленням та визнанням шкіл пам‘ятками загалом дев`ять років трудилася команда активістів. У проекті "Школи Лохвицького земства" працювала ціла команда архітекторів, яку очолював Іван Биков. Надалі активісти планують їх відбудувати та відремонтувати.

Нагадаємо, комплекс споруд міста Лисичанськ, що на Луганщині, отримав премію "Бельгійська спадщина за кордоном".

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.