Спецпроект

Українські й польські урядовці вшанували українців, вбитих Армією Крайовою в Павлокомі. ФОТО

3 березня в с. Павлокома відбулися поминальні заходи в пам’ять про 366 його українських мешканців, розстріляних в спланованій каральній акції відділами польського підпілля у 1945 році.

Про це повідомляє офіційний сайт  Міністерства закордонних справ України.

Участь в заході взяли міністр закоржонних справ України Павло Клімкін, воєвода Підкарпатського воєводства пані Ева Леніарт, посол України в Польщі Андрій Дещиця, керівники декількох областей України та ін. Усього на заході було більше тисячі присутніх.

 
 

"Ми завжди були сильні, але зараз як ніколи. Ми цінуємо нашу історію. Нашу спільну історією з Польщею. Нашу спільну історією з Польщею. Але нашою силою сьогодні ми завдячуємо тим, хто віддав свої життя за нашу свободу", — сказав Павло Клімкін у Павлокомі, поклавши квіти до меморіалу загиблим, який розташовується на греко-католицькому цвинтарі в центрі Павлокоми.

Павло Клімкін

"Кожен з 366, хто загинув тут, в Павлокомі, був частинкою України, і залишається частинкою України. Ми їх згадуємо і пам’ятаємо", — додав міністр.

Міністр подякував воєводі Підкарпатського воєводства Польщі Еві Ленярт за участь у заході та підтримку.

 Воєвода Прикарпатського воєводства Польщі Ева Ленярт

"Вчора на Личаківському кладовищі мати Михайла Кварцяни, поляка, який загинув під Станицею Луганською сказала: "Залишайтеся людьми, будьте разом, воюйте до кінця". Для мене це заповіт", — зазначив Павло Клімкін.

 

Воєвода Прикарпатського воєводства Польщі Ева Ленярт у своєму виступі наголосила: "Спільна пам'ять і вшанування жертв братовбивчого конфлікту зобов'язують нас до будови спільного майбутнього".

 

Нагадаємо, 3 березня 1945 року підрозділ АК Юзефа Бісса ("Вацлава") знищив українське с. Павлокома, яке розташовувалося на Холмщині (нині в межах Польщі). Меморіал загиблим українцям у с. Павлокома був урочисто відкритий 13 травня 2006 року за присутності президентів України Віктора Ющенка і Польщі Леха Качинського.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.