АНОНС: У Києві презентують проект-переможець Меморіалу героїв Небесної сотні

6 березня 2018 року відбудеться презентація проекту-переможця Міжнародного архітектурного відкритого конкурсу проектів на кращу проектну пропозицію щодо об'єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності" в номінації "Меморіал героїв Небесної сотні".

Вступатимуть:
Ірина Волинець - Львів / Україна - представниця авторського колективу-переможця; 
Матіас Зауербрух - голова Журі конкурсу / Німеччина;
Бенджамін Хоссбах - організатор конкурсу / Німеччина;
представники Міністерства культури України та Національного музею Революції Гідності.
 
6 березня, вівторок, 18.30
Місце: Будинок архітектора (Київ, вул. Б. Грінченка, 7).
Організатори: Міністерство культури України - замовник архітектурного конкурсу, ДУ "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності" - замовник проектування та будівництва, Національна спілка архітекторів України.

Вхід вільний.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.