Зникла меморіальна дошка на честь Євгена Патона.ФОТО

У Києві з корпусу Інституту електрозварювання НАНУ зникла меморіальна дошка на честь Євгена Патона.

Пропажу помітив користуваж "Фейсбука" Олексій Янковський.

 Джерело: FB Aleksey Yankovskiy

Дошка була встановлена на фасаді першого корпусу Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона, засновником якого й був Є. Патон за адресою вул. Антоновича, 69.

Джерело: FB Aleksey Yankovskiy 

Станом на 23 лютого 2018 року дошки вже не було. Невідомо, чи її викрали вандали, чи зняли комунальники на реставрацію. 

Цю дошку авторства народного художника УРСР Олександра Скобликова встановили в січні 1981 року. Перед тим висіла мармурова дошка з позолоченими літерами, встановлена 28 грудня 1953 року. 

 Джерело: FB Aleksey Yankovskiy

ДОВІДКА:

Євген Оскарович Патон (1870–1953) – український науковець, віце-президент Академії наук УРСР (1945–52), Герой Соціалістичної Праці (1943), Заслужений діяч науки й техніки УРСР (1940). Активний організатор досліджень електрозварювання, засновник Інституту електрозварювання в складі АН УРСР. Батько Бориса Патона – президента НАН України. Найвідоміший витвір Є. Патона – суцільнозварний міст через Дніпро в Києві. названий його іменем (1953). Автор 35 проектів мостів, 190 наукових праць.

Нагадаємо, в Києві викрали бюст Лесі Українки з фасаду її музею.

 

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.