Українці значно гірше ставляться до Сталіна, ніж росіяни – опитування

Українців в цілому негативно налаштовані щодо Сталіна, лише 14% ставляться до нього з повагою, симпатією чи захопленням. У Росії симпатиків диктатора утричі більше – приблизно 40%.

Такі результати соціального опитування Київського міжнародного інституту соціології та "Левада-Центру" – повідомляє "Українська правда".

42% українців ставиться до Сталіна з ворожістю, страхом чи ненавистю, 30% ставиться байдуже.

"Мудрим керівником" Сталіна в Україні вважають 28% населення (у Росії 53%), потребу в керівнику такого типу, як Сталін, висловлюють 23% українців і 33% росіян, а жорстоким нелюдським тираном Сталіна вважають 77% українців і тільки 44% росіян.

 

Три чверті опитаних українців вказали, що не хотіли б жити та працювати при такому керівнику країни, як Сталін.

 Розподіл відповідей на запитання "Як Ви особисто в цiлому ставитеся до Сталiна?" за віком, % опитаних

Відносно більш позитивно ставляться та підтримують Сталіна у Східному регіоні, люди старшого віку, з (неповною та повною) середньою освітою і низьким рівнем достатку.

 Розподіл відповідей на запитання "Ви особисто хотiли б жити та працювати при такому керiвнику країни, як Сталiн?" за віком, % опитаних

Найбільше повагу до керівника СРСР виявляють представники старшого покоління, зокрема серед респондентів 70 років і старше таких близько 20%.

Зазначається, що в Україні, порівняно з 2012 роком, у 2016 році позитивне ставлення до Сталіна знизилося, і цей спад продовжився у 2018 році. Тоді як у Росії у 2014-2018 роках домінують позитивні оцінки диктатора.

Опитування в Україні проводив КМІС з 5 по 21 лютого. Методом особистого інтерв'ю опитали 2043 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх областей України (окрім АР Крим) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років.

У Луганській та Донецькій областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною.

Статистична похибка вибірки не перевищує 3,3%.

Опитування в Росії проводилось дослідницькою організацією "Левада-Центр" 23-27 березня.

Методом особистого інтерв'ю опитали 1600 респондентів віком від 18 років і старше, які мешкають у 136 населених пунктах.

Читайте також:

Як українці реагували на смерть Сталіна. Розсекречені спецповідомлення МГБ

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".