"Можемо виявити близько 20 нових пам’яток" — археологи почали досліджувати Львівщину

Археологи Рятівної археологічної служби розпочали обстеження території, де будуватимуть північний обхід Львова. Передбачають, що можуть знайти до 20 нових археологічних пам'яток.

Ідеться про фрагмент об’їзної дороги, який з’єднає міжнародну трасу  Київ—Львів—Чоп із трьома міжнародними дорогами, що прямують від Львова до кордону з Польщею. Протяжність нової ділянки автостради становитиме близько 24 км, повідомляє сайт Рятівної археологічної служби.

Коричневою лінією позначено ділянку, яку удосліджуватимуть археологи. Фото: ras.gov.ua

"З жовтня 2017 року на замовлення Служби автомобільних доріг у Львівській області ведуться активні роботи з розроблення проектно-кошторисної документації цього будівництва. За попередніми припущеннями, під час обстеження проектованого відтинку дороги можемо виявити близько 20 нових пам’яток, адже це Грядове Побужжя — територія дуже багата на археологічні об’єкти", — розповів директор науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України Олег Осаульчук. 

За його словами, за умовами договору археологи повинні також оцінити ризики і потенційні загрози для об'єктів культурної спадщини та запропонувати заходи із пом'якшення і/або запобігання негативного впливу на них. 

"На території кожної з пам’яток треба буде провести рятівні дослідження ще до початку будівництва", — пояснив Осаульчук.

Усі проектні роботи, у тому числі розробку пам’яткоохоронної частини, повинні закінчити до серпня. Початок будівництва Північної об’їзної Львова заплановано на 2019 рік.

Як повідомлялося, на Дніпропетровщині "чорні археологи" спробували пограбувати найбільший скіфський курган в Україні.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.