20 квітня 1918

Кримський похід Армії УНР увічнили меморіальною дошкою. ФОТО

100-ліття переможної операції українського війська з розмахом відзначили на Херсонщині.

Про це "Історичній правді" повідомили у Благодійному фонді "Героїка".

Меморіальна дошка на честь Запорізької дивізії Армії УНР, яка 100-років тому з боями увійшла до Криму. Фото: Артур Шерстобитов 

Урочисті заходи розпочались 22 квітня на Чонгарі, відвідати який прибула делегація українських науковців та посадовців: представники Постійного Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, Міністерства молоді та спорту, Українського інституту національної пам’яті, народні депутати, журналісти і громадські активісти.

Гості завітали на КПВВ "Чонгар", а згодом їх, зі святковим концертом, присвяченим річниці звільнення Криму, зустріла громада с. Чонгар.

Того ж дня на будинку залізничної станції Новоолексіївка відбулось відкриття меморіальної дошки на честь Запорізької дивізії Армії УНР, яка 100-років тому з боями увійшла до Криму.

 Меморіальна дошка на честь Запорізької дивізії Армії УНР, яка 100-років тому з боями увійшла до Криму. Фото: Артур Шерстобитов 

Новий пам’ятний знак, виготовлений коштом благодійного фонду "Героїка", був освячений духовенством УПЦ КП. Віддати шану воякам Армії УНР зібрались представники місцевої громади, Військово-морських сил України, Меджлісу кримськотатарського народу, гості з Києва та Херсона.

Два роки тому, зусиллями фонду, на адмінмежі з тимчасово окупованим Кримом був відкритий пам’ятник "Кримчанам, загиблим у боях за єдність України", присвячений героям сучасної війни за незалежність.

 Святкова громада біля будинку залізничної станції Новоолексіївка. Фото: Артур Шерстобитов

Історична довідка. 100 років тому, впродовж березня-квітня 1918 року, Армія УНР спільно з союзними їй німецькими та австро-угорськими військами звільнила від більшовиків територію Східної та Південної України. Ці події стали важливим етапом в історії Української революції 1917 – 1921 років.

10 квітня 1918 військовий міністр УНР Олександр Жуковський таємно наказав командиру Запорізької дивізії генералу Натієву сформувати Кримську групу, яка мала випередити німецькі війська, зайняти півострів та встановити контроль над Чорноморським флотом.

У ніч з 20 на 21 квітня Кримська група зосередилася у Новоолексіївці, тим часом авангардні частини наблизилися до передових ворожих позицій на Чонгарському півострові.

Вранці 21 квітня ворожі солдати почали мінувати міст, і щоб завадити цьому запорожці відкрили по червоних артилерійський та кулеметний вогонь. Перестрілка тривала весь день.

Пізно вночі 20 запорожців, озброєних ручними кулеметами, на чолі з командиром першої сотні болбочанівського полку Петром Зілинським-Содолем на дрезині проскочили замінований міст, відкривши шлях до Криму двом бронепоїздам Семена Лощенка та Павла Шандрука.

Увечері 22 квітня запорожці увійшли до Джанкою. Так розпочалось звільнення українцями Криму.

Нагадуємо, що на початку квітня у Прилуках відкрили меморіальну дошку Андрію Лівицькому.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.