АНОНС: Дискусія «Уроки Чорнобиля сьогодні»

Книгарня "Є" та видавництво "Комора" запрошують на дискусію "Уроки Чорнобиля сьогодні: чи можливо "реінтеґрувати" зону".

 

Мова йтиме, зокрема, про відчужені території, психологію травми, переосмислення трагедії – у минулому і сьогодні; про зламані долі та їх представлення в літературі.

Учасники дискусії говоритимуть про художньо-документальний роман нобелівської лауреатки Світлани Алексієвич "Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього", роман чеського письменника Їржі Гаїчека "Риб'яча кров", що порушує тему затоплених сіл Південної Чехії та повість Маркіяна Камиша "Чормет", що порушує тему життя поблизу зони сьогодні.

Як змінилося суспільство через кілька десятиліть після трагедії, чи можливі залучення відчужених територій та що чекає нас у майбутньому – про це та багато іншого дискутуватимуть учасники:

Оксана Забужко, Володимир В'ятрович, Маркіян Камиша.

Модерує: Олена Гусейнова

Час: 26 квітня, четвер, 18:30

Місце: Книгарня "Є", м. Київ, вул. Лисенка, 3, метро "Золоті ворота"

Контакт: 044 235 88 54, 044 221 05 84

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.