В’ятрович: заява конгресменів США про «антисемітизм» в Україні є некомпетентністю та перекрученням

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович назвав «змішуванням некомпетентності та свідомого спотворення інформації, змішуванням правди і брехні» звернення понад 50 американських конгресменів до Держдепартаменту з проханням про дипломатичний тиск на Україну та Польщу через «фінансований державою» антисемітизм.

Про це повідомляє "Радіо Свобода".

 Володимир В'ятрович

"Дивно, що така велика кількість поважних американських політиків поставила свій підпис під таким документом", – сказав В’ятрович.

"Коли прикладом вшанування колабораціоністів називають в’язня нацистського табору Заксенгаузен Степана Бандеру або Романа Шухевича, який із 1943 року очолював один із наймасштабніших антинацистських рухів спротиву в окупованій Третім рейхом Європі, то це свідчить тільки, як мінімум, про низький рівень знань тих людей, які поставили свій підпис", – відзначив історик.

"Як приклад нашої (Українського інституту національної пам’яті – І.П.) пронацистської чи колабораціоністської пропаганди названо нашу інформаційну кампанію, присвячену Українській повстанській армії.

Ця інформаційна кампанія складалася з двох виставок "УПА: відповідь нескореного народу", і одна з цих виставок якраз розповідала про масову антинацистську боротьбу Української повстанської армії.

Один зі стендів цієї виставки розповідав, зокрема, про євреїв, які в лавах УПА боролися про нацизму, а потім боролися проти комунізму", – додав Володимир В’ятрович.

Нагадуємо, що група з понад 50 американських конгресменів, серед яких представники обох провідних партій, звернулися до Держдепартаменту США з проханням про дипломатичний тиск на Україну та Польщу.

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».

Україна без Києва. Про що домовлялись у Парижі навесні 1920 року?

У Парижі Україні планували зберегти незалежність, але намалювали нові кордони. Без Києва, Лівобережжя, Сходу та Заходу.