29 квітня 1918

АНОНС: Лекція “Останнє засідання Центральної Ради: злет чи падіння?”

Головним джерелом бесіди стане однойменний унікальний твір невідомого досі художника, в якому вдивовиж сплелись воєдино і перебіг подій, і драматизм останніх днів українського парламенту...

 

29 квітня 1918 року увійшло в історію України як останній день засідання Центральної Ради. А чи дійсно це було останнє засідання? І про що йшлося на нічному зібранні 30 квітня? І що породило найпопулярніший міф про Михайла Грушевського? І чим був той останній день для подальшої історії України та сьогодення: крахом чи тріумфом?

Про це йтиметься на заключній лекції авторського проекту Світлани Панькової "Нові джерела до історії Української революції 1917–1921 рр.: текст, контекст і підтекст".

Час: 28 квітня, субота, 15.00

Місце: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського, вул. Паньківська, 9, м. Київ

Контакт: 044 288-28-82

Вхід за ціною вхідного квитка: 25 грн. — дорослий, 10 грн. — пільговий

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.