Спецпроект

Стартувала програма дослідження «Жертви українсько-польського протистояння 1939-1947 років»

На презентації програми, що відбулась у Києві 26 квітня, відзначили, що вона має на меті з’ясувати точне число жертв протистояння та назве їх усіх поіменно

Про це повідомляє Український католицький університет.

Ігор Галагіда, Ігор Скочиляс, Владика Борис Гудзяк, Олег Разиграєв. Фото: УКУ

 

"У центрі уваги цього проекту – людина. Хоча це не просто, ми доходимо до розуміння, що нам потрібно від статистики дійти до людини. У цьому проекті будуть підняті теми, які не є не розкритими, але за такою методологією, яка шукає кожну людину, її ім’я, встановлює її родинні зв’язки.

Цей проект працює на переконанні, що ще не запізно реконструювати особову мозаїку цього періоду з увагою до людини і з увагою, яка переходить до молитви", – зазначив Владика Борис Ґудзяк, президент Українського католицького університету.

 Владика Борис Гудзяк, Олег Разиграєв. Фото: УКУ

Проект розпочався 1 квітня і триватиме 4 роки, з можливістю продовження ще на 1 рік. Територіально проект охоплює землі спільного проживання українців і поляків – Волинь, Галичину, а також землі, які тепер є частиною Польщі.

На першому етапі проекту увагу зосередять саме на українських жертвах протистояння. За результатами дослідження у кількох книгах опублікують поіменні списки з ідентифікованими жертвами.

 Обговорення програми дослідження. Фото: УКУ

"Перша книга з’явиться уже осінню цього року. Вона буде присвячена українським жертвам, які загинули на території окупаційного Любинського дистрикту.

За рік спробуємо видати другий том про жертв краківського дистрикту. Коли ідеться про Волинь чи Галичину – тут треба набагато більше часу і на результати цих досліджень потрібно буде трошки почекати", – розповів Ігор Галагіда, професор Ґданського університету.

Методологія проекту базується на зіставленні великої кількості різного роду джерел – архівів, опублікованих матеріалів, спогадів і матеріалів усної історії.

"Ми плануємо працювати з документами українського підпілля, польського підпілля, німецької окупаційної адміністрації. Окрім того маємо багато документів опублікованих – багатотомні літописи УПА, документи Армії крайової.

Також плануємо працювати зі спогадами, матеріалами усної історії – плануємо експедиції, хоча розуміємо, що залишилось дуже мало людей, які пам’ятають ті події. У підсумку такий комплексний підхід дозволить максимально верифікувати і уточнити поіменні списки", – деталізував Олег Разиграєв, доцент Східноєвропейського національного університету імені Лесі України.

Ігор Скочиляс, Владика Борис Гудзяк. Фото: УКУ 

"Наш проект переакцентовує увагу від політики до молитви, від вбивць до жертв і це дуже важливо саме з християнської моральної перспективи.

Ми хочемо з застосуванням критичного науково академічного підходу перевести цю моральність з протистояння – інтелектуального, політики пам’яті, інструменталізації політики пам’яті – у академічне русло", – зазначив Ігор Скочиляс, проректор з наукової роботи Українського католицького університету.

Програма відбувається на базі Центру дослідження українсько-польсько-словаціького пограниччя УКУ і дослідницької програми "Українське ХХ століття" Гуманітарного факультету УКУ.

Дивіться також: 

Волинська проща. У пошуках примирення

Чи був геноцид? Документ із Волині 1943-го

Геноцидні ігри. Текст Володимира В'ятровича

Історик Богдан Гудь: "Суперечки про геноцид на Волині вигідні Росії"

Історик Норман Дейвіс: "Іде вибірковість: поляки - жертви геноциду, а інші - ні"

Депутат Сейму Мирон Сич: "Зараз не 1943-ій, ми заслужили примирення"

Історія у політиці. Навіщо польським депутатам "геноцид" на Волині

Волинська трагедія: пошук між польською та українською правдами

"Терору не цуралися й поляки" - екс-президент Польщі

УПА і АК: не треба їх ані звеличувати, ані паплюжити

Примирення по-польськи: УПА - злочинці, АК - герої

Інші матеріали на тему "Волинська трагедія"

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.