Спецпроект

Стартувала програма дослідження «Жертви українсько-польського протистояння 1939-1947 років»

На презентації програми, що відбулась у Києві 26 квітня, відзначили, що вона має на меті з’ясувати точне число жертв протистояння та назве їх усіх поіменно

Про це повідомляє Український католицький університет.

Ігор Галагіда, Ігор Скочиляс, Владика Борис Гудзяк, Олег Разиграєв. Фото: УКУ

 

"У центрі уваги цього проекту – людина. Хоча це не просто, ми доходимо до розуміння, що нам потрібно від статистики дійти до людини. У цьому проекті будуть підняті теми, які не є не розкритими, але за такою методологією, яка шукає кожну людину, її ім’я, встановлює її родинні зв’язки.

Цей проект працює на переконанні, що ще не запізно реконструювати особову мозаїку цього періоду з увагою до людини і з увагою, яка переходить до молитви", – зазначив Владика Борис Ґудзяк, президент Українського католицького університету.

 Владика Борис Гудзяк, Олег Разиграєв. Фото: УКУ

Проект розпочався 1 квітня і триватиме 4 роки, з можливістю продовження ще на 1 рік. Територіально проект охоплює землі спільного проживання українців і поляків – Волинь, Галичину, а також землі, які тепер є частиною Польщі.

На першому етапі проекту увагу зосередять саме на українських жертвах протистояння. За результатами дослідження у кількох книгах опублікують поіменні списки з ідентифікованими жертвами.

 Обговорення програми дослідження. Фото: УКУ

"Перша книга з’явиться уже осінню цього року. Вона буде присвячена українським жертвам, які загинули на території окупаційного Любинського дистрикту.

За рік спробуємо видати другий том про жертв краківського дистрикту. Коли ідеться про Волинь чи Галичину – тут треба набагато більше часу і на результати цих досліджень потрібно буде трошки почекати", – розповів Ігор Галагіда, професор Ґданського університету.

Методологія проекту базується на зіставленні великої кількості різного роду джерел – архівів, опублікованих матеріалів, спогадів і матеріалів усної історії.

"Ми плануємо працювати з документами українського підпілля, польського підпілля, німецької окупаційної адміністрації. Окрім того маємо багато документів опублікованих – багатотомні літописи УПА, документи Армії крайової.

Також плануємо працювати зі спогадами, матеріалами усної історії – плануємо експедиції, хоча розуміємо, що залишилось дуже мало людей, які пам’ятають ті події. У підсумку такий комплексний підхід дозволить максимально верифікувати і уточнити поіменні списки", – деталізував Олег Разиграєв, доцент Східноєвропейського національного університету імені Лесі України.

Ігор Скочиляс, Владика Борис Гудзяк. Фото: УКУ 

"Наш проект переакцентовує увагу від політики до молитви, від вбивць до жертв і це дуже важливо саме з християнської моральної перспективи.

Ми хочемо з застосуванням критичного науково академічного підходу перевести цю моральність з протистояння – інтелектуального, політики пам’яті, інструменталізації політики пам’яті – у академічне русло", – зазначив Ігор Скочиляс, проректор з наукової роботи Українського католицького університету.

Програма відбувається на базі Центру дослідження українсько-польсько-словаціького пограниччя УКУ і дослідницької програми "Українське ХХ століття" Гуманітарного факультету УКУ.

Дивіться також: 

Волинська проща. У пошуках примирення

Чи був геноцид? Документ із Волині 1943-го

Геноцидні ігри. Текст Володимира В'ятровича

Історик Богдан Гудь: "Суперечки про геноцид на Волині вигідні Росії"

Історик Норман Дейвіс: "Іде вибірковість: поляки - жертви геноциду, а інші - ні"

Депутат Сейму Мирон Сич: "Зараз не 1943-ій, ми заслужили примирення"

Історія у політиці. Навіщо польським депутатам "геноцид" на Волині

Волинська трагедія: пошук між польською та українською правдами

"Терору не цуралися й поляки" - екс-президент Польщі

УПА і АК: не треба їх ані звеличувати, ані паплюжити

Примирення по-польськи: УПА - злочинці, АК - герої

Інші матеріали на тему "Волинська трагедія"

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.