У Тернополі відновлять підземний храм. ФОТО

Про існування церкви, яка знаходиться під приміщенням місцевої прокуратури тривалий час не знали.

Про це пише видання "20 хвилин".

Радянська влада перетворила церкву на спортзал. В нішах намальовані спортивні ракетки
Фото: 20minut

Створення храму жіночого монастиря сестер-йосафіток датують початком ХХ століття.

"Церква є частиною підземних комунікацій, від якої ведуть чимало проходів, якими користувались монахині. Зокрема, вона сполучена з місцевим Архикатедральним собором УГКЦ", - каже голова ГО "City Project" Андрій Кір.

 Архикатедральний собор УГКЦ. Фото: Пара молода

"Частина відгалужень ще не досліджені, оскільки вони замуровані. Церква потребує реставрації, бо вона зараз в дуже занедбаному стані. Радянська влада знищила там все. І про те, що це приміщення було колись храмом нагадують тільки ніші.

Її переробили під спортивний зал, зокрема там ще досі висить баскетбольне кільце. А ще використовували як тир та бомбосховище. А згодом на довгий час просто забули.

Проблема відновлення пам'ятки полягає в тому, що наразі доступним є вхід лише через прокуратуру, яка є режимним об'єктом" - пояснює пан Андрій

 Будівля Тернопільської обласної прокуратури. Фото: Телефонний довідник Тернополя і Тернопільської області

"Якщо чесно, я сам довгий час не знав, що майже навпроти міської ради є підземна церква. Це було просто відкриття", - каже заступник міського голови Леонід Бицюра.

"Ми виявили, що об'єкт взагалі без власника і поставили приміщення на облік комунального майна. Зрозуміло, що водити туристів через приміщення прокуратури ми не можемо, тому чекаємо на пропозиції архітекторів, яким чином організувати вхід в церкву з двору" - відзначив заступник мера.

Нагадуємо, що низку земських шкіл початку ХХ ст. визнали пам‘ятками культурної спадщини.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.