Президента просять присвоїти Героя України провіднику ОУН на Донбасі

Співголова ГІ «Права Справа», воєнний експерт Дмитро Снєгирьов публічно звернувся до Президента України Петра Порошенка з проханням присвоїти звання Героя України українському підпільнику Євгену Стахіву, учаснику національно-визвольного руху на Сході України.

Про це повідомляє "Гал-Інфо".

 Євген Стахів

"Пане Президенте, 9 травня Україна буде святкувати День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, свято за яке поклали голови мільйони Українців.

В цей день ми будемо згадувати тисячі відомих і не відомих героїв, які своїм героїчним чином зробили можливим сам момент існування Незалежної України.

Серед когорти тих тисяч, які жертовно поклали на вівтар неньки України свої життя, знання, свій досвід та запальну енергію своїх сердець, є ім’я українського підпільника Євгена Стахіва, який у роки Другої Світової війни створював українське підпілля на теренах Донбасу.

 Євген Стахів. Фото 1940-х років

З 1941 — 1943 роки Євген Стахів член Південної похідної групи ОУН, організатор осередків ОУН у Східній України (Кривий Ріг, Маріуполь, Сталіно, Ворошиловград).

Створено ним українське підпілля боролося за Незалежну Україну під гаслом "За Україну без Гітлера та Сталіна". Про розмах діяльності створеного ним підпілля свідчить той факт, що під час окупації нацистами на теренах сучасної Донецької та Луганської областей було розстріляно більше сотні українських підпільників.

У 1943 році під впливом філософії представників східних похідних груп, до яких належав Є. Стахів, ОУН змінила свою програму. Стало зрозуміло, що Україна поважає усі людські права й свободи і забезпечує вільний розвиток представникам усіх народів і віросповідань, які шанують її як Батьківщину.

 Євген Стахів. Фото: Руслан Канюка ("День")

п. Президенте, присвоєння Є. Стахіву звання Герой України (посмертно) буде не тільки відзнакою його особистого внеску у боротьбі за Незалежність, але й гідною повагою до героїчного чину учасників національно-визвольного руху на Сході України, які боролися за волю України проти нацистських та московських окупантів", - написав Дмитро Снєгирьов.

Читайте також:

Правила життя Євгена Стахова. До 94-річчя

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.