Президента просять присвоїти Героя України провіднику ОУН на Донбасі

Співголова ГІ «Права Справа», воєнний експерт Дмитро Снєгирьов публічно звернувся до Президента України Петра Порошенка з проханням присвоїти звання Героя України українському підпільнику Євгену Стахіву, учаснику національно-визвольного руху на Сході України.

Про це повідомляє "Гал-Інфо".

 Євген Стахів

"Пане Президенте, 9 травня Україна буде святкувати День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, свято за яке поклали голови мільйони Українців.

В цей день ми будемо згадувати тисячі відомих і не відомих героїв, які своїм героїчним чином зробили можливим сам момент існування Незалежної України.

Серед когорти тих тисяч, які жертовно поклали на вівтар неньки України свої життя, знання, свій досвід та запальну енергію своїх сердець, є ім’я українського підпільника Євгена Стахіва, який у роки Другої Світової війни створював українське підпілля на теренах Донбасу.

 Євген Стахів. Фото 1940-х років

З 1941 — 1943 роки Євген Стахів член Південної похідної групи ОУН, організатор осередків ОУН у Східній України (Кривий Ріг, Маріуполь, Сталіно, Ворошиловград).

Створено ним українське підпілля боролося за Незалежну Україну під гаслом "За Україну без Гітлера та Сталіна". Про розмах діяльності створеного ним підпілля свідчить той факт, що під час окупації нацистами на теренах сучасної Донецької та Луганської областей було розстріляно більше сотні українських підпільників.

У 1943 році під впливом філософії представників східних похідних груп, до яких належав Є. Стахів, ОУН змінила свою програму. Стало зрозуміло, що Україна поважає усі людські права й свободи і забезпечує вільний розвиток представникам усіх народів і віросповідань, які шанують її як Батьківщину.

 Євген Стахів. Фото: Руслан Канюка ("День")

п. Президенте, присвоєння Є. Стахіву звання Герой України (посмертно) буде не тільки відзнакою його особистого внеску у боротьбі за Незалежність, але й гідною повагою до героїчного чину учасників національно-визвольного руху на Сході України, які боролися за волю України проти нацистських та московських окупантів", - написав Дмитро Снєгирьов.

Читайте також:

Правила життя Євгена Стахова. До 94-річчя

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.