АНОНС: Лекція "Вояк яничарського корпусу середини XVII століття"

У Києві розкажуть та покажуть як виглядали вояки особистих підрозділів володаря Оттаманської Порти.

Про це повідомляє Історичний фестиваль "Цивілізація".

 

Піхотні підрозділи війська султанів були одним із важливих інструментів для нових територіальних завоювань та підтримки могутності Оттаманської Порти, а яничарські підрозділи "яничері очагі" становили ядро військ "капікулу" ("рабів палацу") – особистих підрозділів володаря.

Хоча в XVII столітті пік могутності та слави Оттоманської імперії вже минув, проте її військова міць дозволяла перемагати ворогів та тримати у постійній напрузі сусідів.

Слухачі матимуть нагоду дізнатися про історію створення яничарського війська, а також ознайомитися із реконструкцією строїв, зброї та предметів побуту представника найбільш впізнаваних вояків Сходу, які в XVII столітті були не лише ворогами, а й іноді союзниками козацьких військ.

Лектор – Святослав Кузьмич, реконструкція – Олександр Клєпінін. Військово-історична група "49-та орта джемаат" (м. Київ).

"49-та орта "джемаат" яничарського корпусу належала до найстаріших підрозділів і, крім участі у постійних бойових діях, формувала гарнізони різних фортець на теренах Оттаманської Порти, зокрема в місті Кам’янець-Подільський після його захоплення султаном у 1672 році.

Проект "Дні військово-історичної реконструкції в НМІУ" – це лекторій інтерактивного формату про побут, обладнання, зброю, уніформу та життя війська в різні історичні періоди – від античності до Другої світової війни.

Учасники проекту – відомі фахівці з військово-історичної реконструкції, воєнної історії, історики костюму та зброї, учасники військово-реконструкторського руху.

Захід проходить за підтримки Національного Музею Історії України – НМІУ, проекту Likбез. Історичний Фронт, та Історичного фестивалю "Цивілізація".

Час: 13 травня, неділя, 14.00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2

Вартість квитка до музею на лекцію – 30 грн.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".