У Черкасах змусили зняти форму червоноармійок

На 9 травня у Черкасах член міського виконавчого комітету Діана Тяско викликала поліцію у перукарню, працівниці якої були одягнуті у форму червоноармійок.

Про це повідомляє "Україна молода".

"Перукарки-червоноармійки". Фото: Діана Тяско 

"Вчора о 15 годині гуляли по Хрещатику. Проходячи повз салон краси "БровЭй" побачили біля його приміщення працівниць салону, одягнених у форму Червоної армії та із забороненою символікою – значки та пояси зі серпом і молотом.

Чемно зробили зауваження та попросили зняти заборонену законом України символіку. На жаль, працівники салону почали сваритися, використовуючи типові ватні пред'яви: "Ви вапщє аткуда? Ви што патріоткі? Так пачіму ви нє в АТО? Визивайтє паліцию, єслі ви такіє законнопаслушниє", – написала на своїй сторінці Діана Тяско.

Власник перукарні - Сергій Лисенко. Фото: Діана Тяско

 

Діана каже, що її двічі просити не треба, тож вона викликала поліцію і дякує їй за оперативне реагування. Адже приїхали хвилин через п’ять.

"Ми пояснили ситуацію, вони зайшли в салон спілкуватися з працівниками. Власник, Сергій Лисенко, мене вигнав із салону. Зрозуміло, що в такій ситуації відео знімати не вийшло. Адже сталінолюбів було багато, також були чоловіки, тому ми боялися знімати, аби не дійшло до бійок", – пояснює Діана.

За її словами, поліція провела з перукарками бесіду й повідомила, що працівники "БровЭй" зняли заборонені символи.

Нагадуємо, що Росія просить Львів передати останки спецагента НКВД Миколи Кузнецова.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".