АНОНС: Відзначeння Сюргюн. Прогама заходів у Києві

18 травня в Києві День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу візначать мітингом, концертом-реквіємомі показом фільму "Хайтарма".

Усього за кілька днів, упродовж 18-21 травня 1944 року весь кримськотатарський народ був насильницьки виселений радянською владою зі своєї історичної Батьківщини — Криму. 

У результаті етнічної чистки за наказом Сталіна було депортовано 191 044 кримських татар у віддалені регіони Радянського Союзу — від північного Приуралля до республік Середньої Азії. 

 



Після депортації була знищена матеріальна та духовна спадщина кримських татар, конфісковано все їхнє нерухоме й рухоме майно, запаси продовольства, ліквідовані книгозбірні, закриті бібліотеки, школи, мечеті. Було змінено тисячі історичних назв місцевостей.

12 листопада 2015 Верховна Рада України визнала депортацію геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. 

Програма:

Організатори: Міністерство культури України, Міністерство інформаційної політики України, Міністерство соціальної політики України, Міністерство з питань окупований територій та внутрішньо переміщених осіб України, Меджліс кримськотатарського народу, Державне підприємство "Кримський дім".

Місце: Київ, Софійська площа


16.00 – 16.45 Церемонія відкриття. Виступи офіційних осіб. 

16.45 – 17.15 Концерт-реквієм 

17.30 – 18.30 Всеукраїнський жалобний мітинг.

По завершенню мітингу демонструватимуть художній фільм "Хайтарма" 

У зв'язку з заходами безпеки, організатори просять прибути до 15.30 і мати при собі документ, що посвідчує особу.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.