У Харкові представили проект пам'ятника Героям Небесної сотні. ФОТО

Архітектурна концепція публічного простору площі Героїв Небесної Сотні включає пам'ятник, джерела і газони.

Загальна площа простору більше 20 000 м2 – повідомляє медіа група "Об’єктив".

 Фото: медіа група "Об’єктив"

Пам'ятник Героїв Небесної cотні буде виконаний у вигляді журавлиного ключа і висітиме на висоті 11 метрів.

Кількість журавлів в конструкції дорівнює кількості загиблих під час акцій протесту в Києві на вулиці Інститутській.

 Фото: медіа група "Об’єктив"

Триматися конструкція буде на трьох стовпах. Матеріал пам'ятника – нержавіюча сталь.

На землі будуть розташовуватися джерела і газони трикутної форми, які будуть символізувати тіні журавлів, які відлітають.

Одна з основних ідей проектувальників – це позбутися бордюрів. Під час реконструкції планується знести всі покриття (лавочки, фонтан). Дерева залишаться недоторканими.

 Фото: медіа група "Об’єктив"

Також планується вмонтувати в конструкцію підсвічування, яке буде запалюватися при певній кількості людей на площі.

У скільки обійдеться втілити ідею в життя, поки не відомо. В кінці року, якщо проектна пропозиція буде готовою, - її винесуть на містобудівну раду. Поки творці приймають поради, рекомендації і побажання.

Нагадуємо, що у лютому визначились, як виглядатиме Меморіал Героїв Небесної cотні у Києві.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.