Як виглядатиме Меморіал Героїв Небесної Сотні? ФОТО

Проект архітекторів Ірини Волинець і Марії Процик переміг у конкурсі проектів Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

Про це повідомляє "Українська правда" із посиланням на Міністерство культури.

Проект-переможець

"Перша премія, проект-переможець конкурсу: Архітектурне бюро MIstudio, авторський колектив: Ірина Волинець (Львів/Україна), Марія Процик (Ротердам/Нідерланди) – архітектори. Щиро вітаємо переможців!", - йдеться в повідомленні.

Проект переміг у номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні".

З 20 до 25 лютого громадяни можуть надсилати пропозиції щодо удосконалення проекту-переможця. Їх, за згоди автора, врахують у завданні на проектування.

 Проект-переможець. Для збільшення зображення натисніть тут.

За задумом архітекторів, Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні має бути простором, який допомагає зрозуміти історію української боротьби за світле майбутнє, але при цьому бути вільним від політичних амбіцій, соціальних та економічних викликів.

Криволінійна форма комплексу відображає нелегкий шлях боротьби українського народу за свободу.

На початку цього шляху, зі сторони Майдану та Хрещатика, розташують меморіальну стелу, яка аркою врізатиметься в пагорб. На ній будуть нанесені імена Героїв Небесної Сотні.

На існуючій бруківці встановлять світлові квадрати – символ продовження шляху. По обидві сторони алеї висадять 107 лип – на згадку про кожного Героя Небесної Сотні.

У найвіддаленішій точці алеї, де нині стоїть каплиця, буде місце тиші та мовчання.

Символічним кінцем меморіального шляху буде сад, який створить місце відпочинку між майбутнім Музеєм Революції Гідності та Міжнародним Центром Культури та Мистецтв.

Пагорби на Алеї Героїв Небесної Сотні пропонують засадити квітами білого кольору, а вздовж пішохідних стежок – встановити лавки.

 Проект-переможець. Для збільшення зображення натисніть тут.

"Ціль меморіалу – нагадати про швидкоплинність людського життя у прагненні кращого", - наголошують автори проекту.

Як відомо, 15 лютого на сайті Мінкульту оголосили про громадське обговорення конкурсних проектів.

Міжнародний відкритий архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" було оголошено 23 жовтня 2017 року.

У конкурсі визначено дві номінації: "Меморіал Героїв Небесної Сотні" та "Музей Революції Гідності".

Територія проектування охоплює Алею Героїв Небесної Сотні від Майдану Незалежності до вулиці Ольгинської, земельну ділянку по Алеї Героїв Небесної Сотні, 3 та частину земельної ділянки по Алеї Героїв Небесної Сотні, 4 (місце, де розташована Каплиця УГКЦ Непорочного Серця Марії та Українських Новомучеників).

На конкурс в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" подали 9 проектів з різних країн світу.

З 22 лютого по 22 березня виставка оригіналів конкурсних проектів буде відкрита в Будинку Архітектора на вулиці Б. Грінченка, 7, 3 поверх.

"Після підведення підсумків конкурсу в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" та громадського обговорення конкурсних пропозицій результати конкурсу будуть затверджені, укладено договір із переможцем конкурсу та розпочато роботи із розробки проектно-кошторисної документації", - пояснили у Мінкультури.

Втілення результатів конкурсу планується на лютий 2019 року.

Конкурс в номінації "Музей Революції Гідності" буде двостадійним, його результати озвучать у липні 2018 року. На участь у конкурсі подали 12 проектів.

6-7 фіналістів номінації "Музей Революції Гідності" мають озвучити 20 лютого. Вони продовжать змагання у другому етапі.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.