Як виглядатиме Меморіал Героїв Небесної Сотні? ФОТО

Проект архітекторів Ірини Волинець і Марії Процик переміг у конкурсі проектів Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

Про це повідомляє "Українська правда" із посиланням на Міністерство культури.

Проект-переможець

"Перша премія, проект-переможець конкурсу: Архітектурне бюро MIstudio, авторський колектив: Ірина Волинець (Львів/Україна), Марія Процик (Ротердам/Нідерланди) – архітектори. Щиро вітаємо переможців!", - йдеться в повідомленні.

Проект переміг у номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні".

З 20 до 25 лютого громадяни можуть надсилати пропозиції щодо удосконалення проекту-переможця. Їх, за згоди автора, врахують у завданні на проектування.

 Проект-переможець. Для збільшення зображення натисніть тут.

За задумом архітекторів, Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні має бути простором, який допомагає зрозуміти історію української боротьби за світле майбутнє, але при цьому бути вільним від політичних амбіцій, соціальних та економічних викликів.

Криволінійна форма комплексу відображає нелегкий шлях боротьби українського народу за свободу.

На початку цього шляху, зі сторони Майдану та Хрещатика, розташують меморіальну стелу, яка аркою врізатиметься в пагорб. На ній будуть нанесені імена Героїв Небесної Сотні.

На існуючій бруківці встановлять світлові квадрати – символ продовження шляху. По обидві сторони алеї висадять 107 лип – на згадку про кожного Героя Небесної Сотні.

У найвіддаленішій точці алеї, де нині стоїть каплиця, буде місце тиші та мовчання.

Символічним кінцем меморіального шляху буде сад, який створить місце відпочинку між майбутнім Музеєм Революції Гідності та Міжнародним Центром Культури та Мистецтв.

Пагорби на Алеї Героїв Небесної Сотні пропонують засадити квітами білого кольору, а вздовж пішохідних стежок – встановити лавки.

 Проект-переможець. Для збільшення зображення натисніть тут.

"Ціль меморіалу – нагадати про швидкоплинність людського життя у прагненні кращого", - наголошують автори проекту.

Як відомо, 15 лютого на сайті Мінкульту оголосили про громадське обговорення конкурсних проектів.

Міжнародний відкритий архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" було оголошено 23 жовтня 2017 року.

У конкурсі визначено дві номінації: "Меморіал Героїв Небесної Сотні" та "Музей Революції Гідності".

Територія проектування охоплює Алею Героїв Небесної Сотні від Майдану Незалежності до вулиці Ольгинської, земельну ділянку по Алеї Героїв Небесної Сотні, 3 та частину земельної ділянки по Алеї Героїв Небесної Сотні, 4 (місце, де розташована Каплиця УГКЦ Непорочного Серця Марії та Українських Новомучеників).

На конкурс в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" подали 9 проектів з різних країн світу.

З 22 лютого по 22 березня виставка оригіналів конкурсних проектів буде відкрита в Будинку Архітектора на вулиці Б. Грінченка, 7, 3 поверх.

"Після підведення підсумків конкурсу в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" та громадського обговорення конкурсних пропозицій результати конкурсу будуть затверджені, укладено договір із переможцем конкурсу та розпочато роботи із розробки проектно-кошторисної документації", - пояснили у Мінкультури.

Втілення результатів конкурсу планується на лютий 2019 року.

Конкурс в номінації "Музей Революції Гідності" буде двостадійним, його результати озвучать у липні 2018 року. На участь у конкурсі подали 12 проектів.

6-7 фіналістів номінації "Музей Революції Гідності" мають озвучити 20 лютого. Вони продовжать змагання у другому етапі.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.