На Одещині відкрили пам’ятний знак на честь козацької битви. ФОТО

У селі Івашків Кодимського району встановили козацький хрест, який присвячено переможній битві 1693 року.

Про це повідомляє прес-служба Одеської ОДА.

Фото: прес-служба Одеської ОДА 

Пам’ятний знак із кам’яної брили власноруч створив скульптор Владислав Ільницький, який наразі проходить службу у лавах Збройних сил України. В урочистому відкритті нового монументу взяв участь перший заступник голови Одеської обласної державної адміністрації Олександр Терещук.

 Фото: прес-служба Одеської ОДА 

"Ми пам’ятаємо мужніх людей, які не силою та кількістю, а вмінням та професійністю перемагали значно чисельніші війська ворогів. Доки ми шануємо історію — ми сильні. Дякую тим, хто сьогодні захищає незалежність та свободу України!" – відзначив Олександр Терещук.

 Фото: прес-служба Одеської ОДА 

Зазначимо, пам’ятний знак важить дві з половиною тони. За словами голови Кодимської районної державної адміністрації Геннадія Гладенького, робота скульптора зайняла менше трьох тижнів. На церемонію відкриття також завітали школярі та військовослужбовці.

Як свідчать історичні хроніки та літописи, "битва на Кодимі" відбулася восени 1693 року. Семитисячному загону під командуванням Семена Палія вдалося перемогти військо ногайських татар, яке значно переважало їх за чисельністю.

Нагадуємо, що недавно на Чернігівщині відкрили меморіальну дошку воякам Армії УНР.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.