АНОНС: Прес-ланч «Святе місце пустим не залишається, або навіщо реформа політики національної пам'яті»

У Києві експерти обговорять значення, хід та перші результати даної реформи.

Про це "Історичній правді" повідомили в центрі "Ейдос".

 

Реформа політики національної пам’яті – одна з найважливіших реформ у гуманітарній сфері країн Центральної та Східної Європи, котрі пройшли через тоталітарне минуле, мала на меті вибудувати суспільний імунітет проти порушень прав людини.

Також на заході йтиметься про вільний доступ до архівів, про погляд на минуле країни як корисний досвід спільноти та чому сьогодні неможливо переписати українську історію.

Спікери:

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті

Юрій Макаров, журналіст, телеведучий, документаліст, письменник

Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ, менеджер групи "Політика національної пам'яті" РПР

Модератор: Віктор Таран, член Ради РПР, голова Центру "Ейдос"

Журналісти матимуть змогу поставити свої запитання та поспілкуватися з учасниками прес-сніданку за чашкою кави.

Щоб взяти участь у прес-сніданку, необхідно зареєструватися за посиланням.

Час: 30 травня, середа, 13:00

Місце: Український кризовий медіа-центр, вул. Хрещатик, 2

Контакт: Анастасія Голуб, менеджер з комунікацій центру "Ейдос", ag@cpsa.org.ua , тел. 0633607199

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".