Вийшло дослідження стосунків між Україною та Четверним союзом у 1918 році

Інститут історії України НАН України видав книгу Руслана Пирога "Відносини України і Центральних держав: нетипова окупація 1918 року".

Про це інформує сайт Інституту історії України НАН України.

Автор дослідив взаємовідносини України з Центральними державами, зокрема Німеччиною, на завершальному етапі Першої світової війни та реалізацію положень Брестського мирного договору, спрямованих на отримання українських продовольчих і сировинних ресурсів.

 Пиріг Р. Я. Відносини України і Центральних держав: нетипова окупація 1918 року / НАН України. Інститут історії україни. ‒ К.: Інститут історії України, 2018. ‒ 358 с.

"Показано як союзницька військова допомога у звільненні від більшовицької експансії трансформувалася в окупаційну практику з втручанням у внутрішні справи УНР – від запровадження військово-польових судів до зміни державного устрою. Висвітлені специфічні риси окупаційної політики, її нетиповість у контексті тогочасного міжнародного права", – говориться в анотації книги.

Дослідження містить персональні портрети головних дійових осіб – німецьких військових і дипломатів та ілюстроване унікальними фотодокументами тієї доби.

Руслан Пиріг (1941 р. н.) – дослідник політичної історії України, національної біографістики, архівознавець, джерелознавець, історіограф. Випускник історичного фаультету Харківського державного університету (1970).

У 1998–2000 роках – начальник Головного архівного управління України. У 2000–2002 роках – Голова Державного комітету архівів України. Один із розробників Закону України "Про Національний архівний фонд і архівні установи"

З 2002 року – головний науковий співробітник відділу історії Української революції 1917–1921 років Інституту історії України НАН України. 

Зміст:

Передмова

Розділ І. Німецько-австрійська окупація України: термінологія, реалії, право 

Розділ ІІ. УНР: вихід з загальноросійського "дому"

Розділ ІІІ. УНР і німецьке командування: проблеми взаємовідносин 

Розділ ІV. Гетьманат у візіях союзників 

Розділ V. Німецька зона окупації: головні дійові особи 

І. Військові

1. Фельдмаршал Герман Айхгорн – командувач німецьких військ в Україні 

2. Генерал Вільгельм Гренер – начальник штабу Оберкомандо 

3. Генерал Гюнтер Кірхбах – командувач армійської групи "Київ" 

4. Генерал Роберт Кош – командувач німецькими військами в Криму 

5. Генерал Карл Кнерцер – командувач корпусом

6. Полковник Фрідріх Штольценберг – військовий аташе 

7. Майор Ганс Гассе – начальник розвідувального відділу 

8. Капітан Вернер Альвенслебен – військовий представник при гетьмані 

ІІ. Дипломати

1. Барон Альфонс Мумм – глава німецької дипломатичної місії 

2. Радник Ганс Берхем 

3. Генконсул Еріх Тіль 

4. Економічний радник Отто Відфельдт 

Висновки

Завантажити книгу можна на сайті  Інституту історії України.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.