На Хрещатику в Києві почали знімати фільм про Василя Стуса. ФОТО

Перший біографічний фільм про життя і смерть видатного українського поета і дисидента Василя Стуса стане психологічним трилером

У неділю, 29 квітня, на Хрещатику стартували зйомки нового українського фільму про відомого поета Василя Стуса "Птах душі", передає "Главком".

Перший біографічний фільм про життя і смерть видатного українського поета і дисидента Василя Стуса, за словами режисера Романа Бровка, стане психологічним трилером про боротьбу особистості з системою.

 

"Це історія боротьби особистості проти системи з таким питанням: боротися чи прогинатися? Зйомки триватимуть довго, оскільки це складний історичний фільм. Ми будемо їздити по Київській області, знімати цікаві об'єкти, ту ж в'язницю, яка повинна імітувати Пермську колонію, де сидів Стус", - розповів режисер.

 

 
 

Зазначається, що назва фільму "Птах душі" є робочою назвою. І, швидше за все, біографічний фільм буде називатися "Стус". Головного героя - Василя Стуса - зіграє український актор Дмитро Ярошенко. Загальний бюджет кінострічки майже 40 млн грн. Показати "Птаха душі" планують в січні наступного року.

 

"Птах душі" - це метафорична історія, яка розповідає про останні дні життя геніального українського поета-шістдесятника Василя Стуса і про його загадкову смерть у радянському таборі в ніч на 4 вересня 1985-го року. Фільм опише етап становлення Стуса як поета і борця за українську культуру, а також про марні спроби тоталітарної радянської влади спокусити поета продати душу за свободу.



Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".