АНОНС: У НМІУ – лекція "Козак на Дніпрі – як качка на воді"

5 травня Національний музей історії України запрошує на лекцію "Козак на Дніпрі – як качка на воді", присвячену такій маловідомій сторінці української історії як річковий флот у військових кампаніях Богдана Хмельницького (1648–1657 рр.).

На відвідувачів чекає цікава розповідь про побудову байдака (річкового транспортного засобу XVII ст.) і про експериментальні водні походи на ньому реконструкторів козаччини, теорія та практика річкової справи.

Після лекції усі охочі зможуть записатися на практикум, що відбудеться цього літа на Дніпрі. Практикум стане продовженням теоретичної частини та дасть змогу опанувати основи ходіння на веслах та під вітрилом на репліці старовинного річкового судна. 

 

Захід проводить військово-історичний клуб "Курінь Печерської сотні Опанаса Предримирського Київського реєстрового козацького полку", який займається реконструкцією реєстрового козацтва війська Гетьмана Богдана Хмельницького середини XVII ст.

Проект "Дні військово-історичної реконструкції в НМІУ" – це лекторій інтерактивного формату про побут, обладнання, зброю, уніформу та життя війська в різні історичні періоди – від античності до Другої світової війни.

Учасники проекту – відомі фахівці з військово-історичної реконструкції, воєнної історії, історики костюму та зброї, учасники військово-реконструкторського руху.

Кульмінацією "Днів військово-історичної реконструкції" стане фестиваль живої історії під відкритим небом – Історичний Фестиваль "Цивілізація", який відбудеться на території музею 27 травня – у День Києва.

5 травня, субота, 12.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2)

Організатори: Національний музей історії України, проект Likбез. Історичний Фронт та Історичний фестиваль "Цивілізація".

Вартість квитка до музею на лекцію – 30 грн.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.